НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ДВІ ХВИЛІ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО ПРОКОТИЛИСЬ ЧЕРЕЗ УКРАЇНУ ПРОТЯГОМ 1970–2005 РР.

І. В. Лінський, О. І. Мінко, Е. Б. Первомайський, Г. О. Мусієнко, Л. І. Дяченко, О. О. Мінко

* Публікується за виданням:
Лінський І. В., Мінко О. І., Первомайський Е. Б., Мусієнко Г. О., Дяченко Л. І., Мінко О. О. Дві хвилі залежності від психоактивних речовин, що прокотились через Україну протягом 1970–2005 рр. // Архів психіатрії. — 2006. — Т. 12, № 1–4. — С. 128–132.

Вступ. Відомо, що «жорна історії» мелють повільно. Саме тому адекватні оцінки процесів, що відбуваються у суспільстві і, зокрема, процесів епідемічних, вимагають достатньої тривалості спостережень. Сказане повною мірою відноситься до епідемій алкоголізму та наркоманій, цикл розвитку яких, як це буде показано нижче, досить тривалий. Безперервні епідеміологічні спостереження за поширенням різних видів залежності від психоактивних речовин у нашій країні, які ведуться в Інституті неврології, психіатрії й наркології АМН України з початку 1970-х років, створюють необхідний ґрунт для таких оцінок.

Метою цього дослідження є узагальнена ретроспективна оцінка історії розвитку епідемії залежності від психоактивних речовин в нашій країні протягом останніх тридцяти п’яти років з точки зору популяційної екології.

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом для цього дослідження слугували данні про поширеність алкоголізму та наркоманії в 1970–2005 рр., взяті з щорічних офіційних звітів Міністерства охорони здоров’я України [1, 2]. Раніше нами було показано, що розвиток популяції хворих на алкоголізм та наркоманії можна представити як окремий випадок розвитку будь-якої популяції, тому для опису такого розвитку в цій роботі використовувалось добре відоме в популяційній екології рівняння Ферхюльста [3, 4]. Окрім того, для виявлення процесів конкуренції поміж різними психоактивними речовинами за споживача застосовувався аналіз сумісної динаміки поширення алкоголізму і наркоманій в системі координат типу «фазовий простір» [5]. Всі розрахунки здійснювались за допомогою електронних обчислювальних таблиць Excel з пакету MS Office 2003 [6].

Результати та обговорення. Дані, представлені на рис. 1, свідчать про те, що глобальний максимум динаміки поширеності залежності від психоактивних речовин пройдений Україною ще у 1985 р. [1, 2].

Динаміка в Україні відносної (на 100 тис. населення) загальної поширеності
залежності від психоактивних речовин і її найважливіших складових протягом
1970–2005 рр.

Рис. 1. Динаміка в Україні відносної (на 100 тис. населення) загальної поширеності залежності від психоактивних речовин і її найважливіших складових протягом 1970–2005 рр.

Характер цієї динаміки протягом 1970–1992 рр. визначався, перш за все, динамікою поширеності алкоголізму. Потім, з 1992 р. по 2003 р., повільне зростання загальної поширеності відбувалось вже за рахунок збільшення поширеності нарко-токсикоманій. Нарешті, останні 2–3 роки спостерігається стан певної стабілізації поширеності розладів наркологічного профілю. Ця стабілізація є показником досягнення динамічної рівноваги поміж кількістю осіб, що рекрутуються у залежність від психоактивних речовин, і кількістю осіб, що звільняються або гинуть від неї. Таке становище склалось після двох послідовних «хвиль» захворюваності на розлади наркологічного профілю, що «прокотилися» через Україну протягом останніх тридцяти п’яти років: спочатку захворюваності на алкоголізм, а потім — захворюваності на нарко-токсикоманії (рис. 2).

Динаміка захворюваності на алкоголізм та нарко-токсикоманії в Україні
протягом 1970–2005 рр. (масштаб шкали захворюваності на нарко-токсикоманії в
десять разів більше ніж масштаб шкали захворюваності на алкоголізм)

Рис. 2. Динаміка захворюваності на алкоголізм та нарко-токсикоманії в Україні протягом 1970–2005 рр. (масштаб шкали захворюваності на нарко-токсикоманії в десять разів більше ніж масштаб шкали захворюваності на алкоголізм)

При порівняльному аналізі цих епідемічних «хвиль» звертають на себе увагу дві обставини.

По-перше: хронологічні характеристики зазначених епідемічних «хвиль» є подібними. Так, тривалість періоду розвитку епідемії алкоголізму, протягом якого відбулось зростання захворюваності від напівмаксимального рівня (~ 60 тис. свіжих випадків на рік) до максимуму (~ 120 тис. свіжих випадків на рік) і подальше її зменшення знову до напівмаксимального рівня (період «N1/2 max — N1/2 max»), склала 18 років (з 1973 р. по 1991 р.). Щодо епідемії нарко-токсикоманій, то у них період «N1/2 max — N1/2 max» склав 13 років (з 1992 р. по 2005 р.). Можливо, що трохи менша тривалість періоду «N1/2 max — N1/2 max» у епідемії нарко-токсикоманій пов’язана із тим, що масштаби цієї епідемії були, приблизно, в десять разів меншими ніж у попередньої епідемії алкоголізму. Іншим можливим поясненням цього феномену може бути і те, що епідемія нарко-токсикоманій розвивалась на тлі гострої соціально-економічної кризи, в той час як епідемія алкоголізму розвивалась в умовах соціально-економічної стабільності і, навіть, застою останніх років радянського суспільства.

По-друге: після того як минає максимум епідемії, захворюваність зменшується не до вихідного, а лише до напівмаксимального рівня (~ 60 тис. свіжих випадків на рік для епідемії алкоголізму і ~ 6 тис. свіжих випадків на рік для епідемії нарко-токсикоманій), який зберігається потім без істотних коливань протягом тривалого часу.

Подання динаміки відносної (на 100 тисяч населення) сукупної поширеності алкоголізму і нарко-токсикоманії в системі координат «поширеність — щорічний приріст» (рис. 3) наочно підтверджує висновок про стабілізацію зазначеного епідеміологічного процесу — він, як спіраль, стягується до певної точки з нульовими темпами росту (в теорії динамічних систем така точка стабілізації (ТС) до якої прямує система у процесі свого розвитку, називається точкою атракції).

Залежність відносного щорічного приросту кількості хворих залежних від
психоактивних речовин від поточної поширеності залежності від психоактивних
речовин в Україні протягом 1971–2005 рр. В рамці рівняння, що апроксимує
результати спостережень і показник достовірності цієї апроксимації

Рис. 3. Залежність відносного щорічного приросту кількості хворих залежних від психоактивних речовин від поточної поширеності залежності від психоактивних речовин в Україні протягом 1971–2005 рр. В рамці рівняння, що апроксимує результати спостережень і показник достовірності цієї апроксимації «R2»

Умовні позначення:
зареєстрована динаміка поширення;
крива, що апроксимує зареєстровану динаміку.

Примітка:
* — апроксимовано дані за 1971–1985 рр.

Помітно, що рівень поширення залежності від психоактивних речовин, який відповідає сучасній точці стабілізації (на рис. 3 — ТС-1), менше рівня, який можна було б прогнозувати, виходячи із апроксимації багаторічної динаміки епідпроцесу в радянські часи рівнянням Ферхюльста (на рис. 3 — ТС-0). Ця різниця (на рис. 5 — ΔС) заслуговує на те, щоб бути розглянутою більш детально.

Якщо подати зазначений епідеміологічний процес у системі координат «поширеність алкоголізму — поширеність нарко-токсикоманій» (в теорії динамічних систем така система координат має назву «фазового простору» або «простору станів»), стає зрозумілим, що критично важливим в наркологічній історії країни дійсно був саме 1985 рік (рис. 4-А). В цьому році, коли почалась відома антиалкогольна компанія останніх років Радянського Союзу, «лідерство» у процесі поширення залежності від психоактивних речовин перейшло від алкоголізму до нарко-токсикоманій.

А Б
Залежність поширеності нарко-токсикоманій від поширеності алкоголізму в
Україні протягом 1979–2005 рр. Залежність чисельності популяції мутанта від чисельності популяції резидента
в умовах конкуренції цих видів тварин за ресурси спільної екологічної ніші
(математична модель)

Рис. 4. Залежність поширеності нарко-токсикоманій від поширеності алкоголізму в Україні протягом 1979–2005 рр. (А) і залежність чисельності популяції мутанта від чисельності популяції резидента (Б) в умовах конкуренції цих видів тварин за ресурси спільної екологічної ніші (математична модель [5])

З точки зору теорії динамічних систем це є класичний фазовий перехід. В математичних моделях розвитку популяцій (які є окремим прикладом динамічних систем) подібна ситуація зустрічається тоді, коли вид тварин, що давно мешкає на певній території (вид-резидент) починає конкурувати за ресурси екологічної ніші із новим видом (видом-мутантом). При цьому, якщо вид-мутант виявляється більш пристосованим до умов існування, він з часом повністю витісняє вид-резидент із екологічної ніші (рис. 4-Б).

Аналогія очевидна: еквівалентом виду-резиденту є хворі на алкоголізм (алкоголь — традиційний для нашої країни об’єкт зловживання), а еквівалентом виду-мутанту є хворі на нарко-токсикоманії (наркотики та інші психоактивні речовини — відносно нові для нашої країни об’єкти зловживання). Але ж алкоголь і наркотики знаходяться не в рівних умовах. Алкоголь продається майже без обмежень (оскільки є легальною психоактивною речовиною), а наркотики — ні (потенційному споживачу одержати їх складніше ніж алкоголь). Тому в реальності, при збереженні поточних умов, наркотики ніколи не витіснять повністю алкоголь з ринку психоактивних речовин. Однак, якщо умови обігу наркотиків наблизити до умов обігу алкоголю — ситуація радикально поміняється. Внаслідок значно вищого аддиктивного потенціалу (спроможності викликати залежність) більшості наркотиків у порівнянні з алкоголем, вони переможуть у цій конкурентній боротьбі за споживача, що матиме драматичні наслідки для суспільства. Ось чому будь яка, навіть часткова, легалізація наркотиків (наприклад, у вигляді метадонових програм замісної «терапії») є вкрай небезпечною.

Висновки. За минулі тридцять п’ять років через Україну прокотилось дві епідемічні «хвилі» захворюваності на розлади внаслідок вживання психоактивних речовин: спочатку на алкоголізм, а потім — на нарко-токсикоманії, причому обидві епідемічні хвилі розвивались у повній відповідності із законами популяційної екології, а саме у відповідності із динамікою Ферхюльста.

  1. Протягом зазначеного періоду відбувалась конкурентна боротьба поміж алкоголем та наркотиками (разом з іншими психоактивними речовинами) за споживача, при чому в 1985 р. відбувся своєрідний «фазовий перехід», перелам, в результаті якого подальше зростання захворюваності (до 2002 р.) здійснювалось саме за рахунок нарко-токсикоманій.
  2. Внаслідок тривалої еволюції і конкурентної боротьби поміж алкоголем та наркотиками за споживача в сучасній епідемічній обстановці, щодо поширення психоактивних речовин, виник стан хиткої стабілізації (з 2002 р.). Зазначена стабілізація стала можливою через те, що алкоголь і наркотики знаходяться не в рівних умовах (обіг алкоголю легальний, а наркотиків — ні).
  3. Якщо умови обігу наркотиків наблизити до умов обігу алкоголю, вони (внаслідок більшої спроможності викликати залежність) почнуть перемагати у конкурентній боротьбі за споживача, що матиме драматичні наслідки для суспільства. Ось чому будь яка, навіть часткова, легалізація наркотиків (наприклад, у вигляді метадонових програм замісної «терапії») є вкрай небезпечною.

Література

  1. Наркологическая помощь населению УССР в 1971 (1972–1990) г.: Сборник. — Харьков, 1972 (1973–1991).
  2. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 1991 (1992–2005) рік: Збірник МОЗ. — Київ, 1992 (1993–2006).
  3. Лінський І. В., Мінко О. І., Первомайський Е. Б., Мінко О. О. Минуле, сьогодення і майбутнє залежності від психоактивних речовин в Україні з точки зору популяційної екології // Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 4 (додаток). — С. 116–118.
  4. Лінський І. В., Голубчиков М. В., Мінко О. І., Первомайський Е. Б., Дьяченко Л. І., Петриченко О. О., Мінко О. О. Актуальні тенденції поширення залежності від психоактивних речовин в Україні: Щорічний аналітичний огляд. — Харків, 2005. — Вип. 2. — 31 с.
  5. Терёхин А. Т. Модели конкуренции: динамика численности и эволюция фенотипа (пособие по компьютерному практикуму) [Электронный ресурс]. — М., 2002. — Режим доступа: http://www.sevin.ru/fundecology/cgi-bin/pstatistics.exe?adir.
  6. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.


© «Новости украинской психиатрии», 2007
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211