НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ДИНАМІКА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПОЛЯ НАРКОТИЗМУ: 10 РОКІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

О. О. Сердюк

* Публікується за виданням:
Сердюк О. О. Динаміка соціокультурного поля наркотизму: 10 років спостережень // Український соціум. — 2007. — № 1. — С. 34–40.

Серед проблем, актуальність яких для українського суспільства не зменшується, особливе місце займає проблема поширення нелегальних наркотиків. Останнім часом соціологи посилили увагу до проблем наркоманії, але вона зосереджена, в основному, на окремих питаннях [1]. В Україні з 1990-х рр. проводяться регулярні дослідження молодіжного наркотизму. Соціологічному аналізові наркотизму присвячені роботи харківських соціологів В. О. Соболєва, І. П. Рущенка, А. М. Поступного, Ю. О. Свєженцевої, роботи одеських соціологів В. М. Подшивалкіної, Т. Г. Каменської, Н. В. Левинського, М. А. Мирошніченко, роботи київських соціологів О. М. Балакірєвої, О. О. Яременка і ряду ін. Однак дотепер теоретичні основи аналізу цієї проблеми залишаються все ще недостатньо розробленими.

Емпіричну основу нашого дослідження становить «Моніторинг поширення наркотиків серед молоді м. Харкова», здійснюваний соціологами Харківського національного університету внутрішніх справ. Соціологічні виміри за даною методикою здійснювалися в 1995, 1997, 1999, 2001, 2004 і 2005 роках [3, 4, 7].

Ми ставимо перед собою мету — розглянути динаміку поширення наркотизму за допомогою парадигми динамічного соціального поля, ідею якого в соціології розвивали П. Бурдье, П. Сорокін та ін. Для реалізації поставленої мети ми пропонуємо використовувати модель соціокультурного поля наркотизму [2]. Вона дозволяє нам розглядати наркотизм як соціокультурне поле взаємодій, де відбуваються постійні процеси структурації, організації і реорганізації, груповання і перегруповування. Ці процеси мають два вектори: доцентровий (залучення у вживання наркотиків), за яким відбувається розширення поля, і відцентровий, за яким кількість акторів поля зменшується. У ньому утворяться комплекси і сплетення соціальних відносин, ідей, норм і правил, дій і інтересів. Це міжособистісне поле взаємодій можна представити у виді моделі (рис. 1).

Модель соціокультурного поля наркотизму

Рис. 1. Модель соціокультурного поля наркотизму

Соціокультурне поле наркотизму неоднорідне: воно складається із соціальних груп, різновіддалених від його «центра» — групи регулярних споживачів наркотиків і інших адиктивних речовин, групи епізодичних споживачів, групи високого ризику і групи слабкого ризику залучення до споживання адиктивних речовин.

Група, що складає центр, ядро поля наркотизму, складається з регулярних споживачів адиктивних речовин. Поведінка цих осіб характеризується високим ступенем залежності, повністю підпорядкована пошуку і вживанню наркотичних речовин. Вони є безпосередніми носіями субкультури наркотизму.

Однак їхня загальна кількість, за даними моніторингу (табл. 1), а також інших досліджень і загальної наркологічної статистики, в останні роки стабілізувалася і навіть має тенденцію до зменшення [5, 6].

Таблиця 1

Розподіл позитивних відповідей на питання «Чи доводилося Вам пробувати «смак» наркотиків»? та об’єктивної оцінки проб будь-яких наркотиків, %

  1995 р. 1997 р. 1999 р. 2001 р. 2005 р.
Так 22,0 26,6 31,4 29,8 20,2
Об’єктивно пробували 22 33 47 41 38

Якщо глянути на частоту проб найбільш масової адиктивної речовини — канабісу (табл. 2), то видно, що кількість регулярних споживачів усе-таки, незважаючи на їх малий відсоток (1,7%), росте, як і кількість тих, хто робить одиничні проби і потім узагалі не повертається до вживання перапратів конопель. А кількість епізодичних споживачів знижується.

Таблиця 2

Частота проб канабісу: порівняльні дані

  Пробував 1–2 рази Пробував кілька разів Вживав більше 10 разів, але не регулярно Вживаю регулярно
1999 р. 9,3 17,9 9,7 1,0
2001 р. 9,9 19,4 8,9 1,4
2005 р. 13,7 9,6 4,8 1,7

До групи, найбільш близької до «центру» поля наркотизму, входять епізодичні споживачі адиктивних речовин, вони також є носіями субкультури наркотизму, але їхня поведінка поки що не цілком залежить від адиктивних речовин, вони ще соціалізовані, і про їх причетність до споживання адиктивних речовин знає тільки їхнє найближче оточення.

Як показало наше дослідження, стабілізація і деяке зниження споживання наркотиків останнім часом відбувається за рахунок зменшення саме цієї групи. Однак зафіксований усе-таки незначний ріст споживання стимуляторів (кокаїн, амфетаміни, «Ефект», екстази) і т. зв. психоделіків (ЛСД, гриби, кетамін). Це група т. зв. «клубних» наркотиків, що вживаються на вечірках і дискотеках.

Що ж стосується споживання алкоголю, то його зараз вживає 86,3% молодих харків’ян (табл. 3), що трохи більше ніж у 2001 р. — 71,3%. Збільшення кількості споживачів алкоголю відбулося за рахунок тих, хто вживав його епізодично — 1–2 або декілька разів, у той час як відсоток тих, хто вживає алкоголь часто або регулярно, зріс зовсім незначно.

Таблиця 3

Частота вживання алкоголю в 2001 і 2005 рр. (% до тих, що відповіли)

  Пробували усього Пробував 1–2 рази Пробував кілька разів Вживав більш 10 разів, але не регулярно Вживаю регулярно
2001 р. 71,3 1,4 11,9 48,0 10,0
2005 р. 86,3 7,6 18,8 50,0 9,9

Як показало опитування, на даний момент відсоток юнаків, які споживають алкоголь, менший, ніж дівчат (84,9% і 87,5% відповідно). Крім того, серед юнаків менша кількість, ніж серед дівчат, вживає алкоголь, але більш регулярно, а серед дівчат — більший відсоток, ніж серед юнаків, вживає алкоголь, але менш регулярно.

Змінилася і структура споживаних молоддю спиртних напоїв. Значно зменшилася середня кількість споживання пива і міцних напоїв, і дещо зросла кількість споживаного сухого вина і шампанського. Крім того, звертає на себе увагу доволі висока кількість споживаних молоддю слабоалкогольних коктейлів.

Тютюнопаління залишається досить поширеною формою адиктивної поведінки. Якщо порівнювати загальну ситуацію з попередніми роками, то ми спостерігаємо певний ріст споживачів тютюнових виробів. Так, у 1999 р. курило 59,2% молодих харків’ян, у 2001 р. — 64,3%, а в 2005 р. — 66,4%.

Якщо простежити взаємозв’язок споживання наркотиків зі споживанням алкоголю і тютюнопалінням, виявляється, що молоді харків’яни, котрі пробували наркотики, споживають у 3 рази більше міцних спиртних напоїв, у 2,6 рази більше пива, у 2 рази більше кріпленого вина, у 1,6 рази більше сухого вина й у 1,2 рази більше слабоалкогольних коктейлів, ніж молоді харків’яни, котрі наркотиків не пробували. А також значно більше і частіше курять.

Група високого ризику — це найближче соціальне оточення епізодичних і регулярних споживачів адиктивних речовин. У нашому дослідженні це т. зв. «ближнє коло», це родичі наркомана, його близькі друзі, а також особи, що втягуються в ситуації споживання адиктивних речовин, мають зустрічі з розповсюджувачами наркотиків, але не вживали. За даними моніторингу, відбувається зменшення цієї групи серед молоді (табл. 4).

Таблиця 4

Вживання наркотиків у соціальному оточенні респондентів

  1995 р. 1997 р. 1999 р. 2001 р. 2005 р.
Є споживач наркотиків серед близьких людей 28,3 32,8 26,2 28,0 17,2
Знайомі з людиною, що вживає наркотики, але не вхідним у близьке коло людей 59,1 62,1 68,7 68,5 54,6
Бачили людину в стані наркотичного сп’яніння 64,8 73,3 78,9 79,4 72,2

Вживання наркотиків іншими в присутності респондента звичайно є чинником, що провокує перші проби. Залучення до нарковживання, за нашими даними, відбувається головним чином через тиск із боку групи друзів, однокласників або «випадкових зустрічних». Тут також спостерігається негативна динаміка (табл. 5).

Таблиця 5

Вживання наркотиків у присутності респондента, % позитивних відповідей

  1995 р. 1997 р. 1999 р. 2001 р. 2005 р.
Чи вживали у Вашій присутності наркотики? 52,3 54,0 55,7 51,6 43,5
Чи пропонували Вам приєднатися? 42,5 51,4 62,1 62,0 48,8

Крім того, в тісні соціальні зв’язки з агентами наркотизму вступають їхні шкільні вчителі, психологи, медики, що є суб’єктами профілактики і лікування залежності, а також співробітники правоохоронних органів.

До групи високого ризику варто віднести і суб’єктів нелегального обігу наркотиків. Усього з продавцями наркотиків у 2005 р. зустрічалося 22% респондентів, тоді як у 2001 р. — 31,4%, а в 1999 р. — 30%. Можна говорити про зниження контактів молоді із суб’єктами нелегального обігу наркотиків. Якщо говорити про ініціативу цих зустрічей, то домінує позиція випадкової зустрічі (35,5%). Друге місце займає ініціатива друзів (23,7%). Така картина практично не відрізняється від процентних розподілів 1999 і 2001 рр.

До групи слабкого ризику входять особи з «далекого кола», тобто ті, які просто бачили наркомана або знають його через своїх знайомих, тобто дотичні із субкультурою наркотизму опосередковано. За цією групою знаходяться кінцеві межі поля, тобто соціальні групи «поза полем».

Говорячи про групу слабкого ризику, можна відзначити такі тенденції:

Однак останнім часом усе таки спостерігається зниження значимості таких джерел інформації, як друзі, компанії, знайомі споживачі наркотиків. Підвищується значення таких інформаційних джерел, як публікації ЗМІ, спеціальна література, інтернет-ресурси.

Поширеність елементів наркотичної субкультури в молодіжному середовищі характеризується розширенням доступу до інформації про наркотики і збільшенням соціальної дистанції між загалом молоді і споживачами наркотиків. Більшість молодих харків’ян схильні вважати, що наркокультура не має нічого спільного з молодіжною культурою. Однак серед осіб, що пробували наркотики, значно більший відсоток молодих людей, що схиляються до позитивної оцінки наркокультури.

Більшість респондентів знайомі з «наркоманським» жаргоном тією чи іншою мірою, але не є його носіями. Молоді харків’яни перевжно оцінюють вживання наркотиків як «не модне», однак чим «легший» наркотик, тим більше відсоток оцінюючих його вживання як «модне» або наближене до цього, також зростає відсоток молодих людей, які «вагаються» у своїх оцінках.

Позитивним моментом є негативне ставлення молодих харків’ян до споживачів наркотиків, а також існування у свідомості молоді «негативного стереотипу» споживача наркотиків. Серед молодих харків’ян формується тенденція до збільшення соціальної дистанції з наркоманами, прагнення обмежити контакти зі споживачами наркотиків, спілкування з ними. Також звертає на себе увага звуження припустимих меж споживання алкоголю і наркотиків.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що поширення наркотизму супроводжується експансивним розширенням його соціокультурного поля і «зануренням» у нього суб’єктів. Чим більше втягує поле суб’єктів, тим воно ширше. Причому його ріст забезпечується не тільки збільшенням кількості споживачів наркотиків, але й збільшенням чисельності соціальних груп, взаємодіючих з ними. Чим більше людей потрапляє в ситуацію вживання наркотиків, тим більше ймовірність, що в них виникне інтерес і бажання самим їх спробувати, і частина з них так і робить. Але доцентрові процеси не тільки ведуть до зростання чисельності агентів наркотизму. Вони ще обумовлюють відповідні відцентрові процеси, що, у свою чергу, призводять до збільшення чисельності агентів протидії наркотизму, його лікування і профілактики. Усе це спричиняє ріст поля наркотизму загалом. Цей парадокс ставить перед нами питання: де ж межі поширення наркотизму в сучасному суспільстві? У підсумку ми лише фіксуємо його зростання, але не можемо відповісти на запитання, коли, на якій межі це зростання припиниться. Незважаючи на спроби вчених передбачити умови настання для наркотизму «порогу насичення», це питання залишається в сучасній науці відкритим.

У даний час ми спостерігаємо якщо не зниження, то кількісну стабілізацію і якісну трансформацію соціокультурного поля наркотизму. Зросла кількість агентів профілактики, головним чином за рахунок появи великої кількості громадських організацій, що займаються попередженням наркотизму. Досить стабільною залишається кількість агентів протидії наркотизмові — цією діяльністю займаються переважно правоохоронні органи. Трансформується структура суб’єктів наркобізнесу і незаконного обігу наркотиків. Незначно зросла група регулярних споживачів наркотиків. Зменшується група епізодичних споживачів наркотиків, однак росте кількість тих, хто здійснює одиничні проби. Зменшується «група високого ризику». Збільшується «група слабкого ризику» за рахунок розширення доступу до інформації про наркотики. Зменшується вплив наркотичної субкультури за рахунок зміцнення «негативного стереотипу» споживача наркотиків у суспільній свідомості.

Ці висновки свідчать про актуальність загальнонаціонального вивчення динаміки соціокультурного поля наркотизму. Це дозволить вивчити механізм його поширення більш детально і виробити обґрунтовану стратегію його профілактики на державному рівні.

Література

  1. Сердюк О. О. Еволюція соціологічних поглядів на наркотизм // Український соціум. — 2005. — № 2–3. — С. 68–78.
  2. Сердюк О. О. Наркотизм як соціальне явище: його тенденції та напрямки профілактики. — Автореф. дис. … канд. соц. наук: 22.00.03. — Харків, 2003. — 20 с.
  3. Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) / Под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. — Харьков: Торсинг, 2000. — 432 с.
  4. Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты. Итоговые материалы международного проекта / Сост. И. П. Рущенко. — Харьков: Финарт, 2002. — 240 с.
  5. Лінський І. В., Голубчиков М. В., Мінко О. І., Первомайський Е. Б., Дьяченко Л. І., Петриченко О. О., Мінко О. О. Актуальні тенденції поширення залежності від психоактивних речовин в Україні: Щорічний аналітичний огляд. — Харків, 2005. — Вип. 2. — 31 с.
  6. Линский И. В., Минко А. И., Первомайский Э. Б. Актуальные тенденции распространения зависимости от психоактивных веществ в Украине // Наркология. — 2005. — № 4. — С. 12–17.
  7. Соболев В. А., Рущенко И. П., Сердюк А. А., Белоусов Ю. Л. Отчёт по результатам исследования проблем незаконного употребления наркотических веществ среди молодёжи г. Харькова [Электронный ресурс] // Новости украинской психиатрии. — Харьков, 2006. — Режим доступа: http://www.psychiatry.ua/books/report.

Адреса для листування:
aserdyuk@mail.ru


© «Новости украинской психиатрии», 2007
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211