НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПОЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ І ЗЛОЧИННОСТІ: ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЕД УВ’ЯЗНЕНИХ, ЩО ТРИМАЮТЬСЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

О. О. Сердюк, Г. О. Марковська

* Публікується за виданням:
Сердюк О. О., Марковська Г. О. Взаємозв’язок споживання наркотиків і злочинності: дослідження серед ув’язнених, що тримаються в установах виконання покарань Харківського регіону // Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний, юридичний аспекти: Матеріали круглого столу. — Харків, 2008. — С. 63–68.

Дослідження проблем зв’язку наркотизму та злочинності з’явились ще у кінці XIX — початку XX ст. Цей зв’язок на теперішній час не викликає сумніву, але існує ряд питань, які потребують уточнення. До цих питань належить вплив на злочинну поведінку різних видів адиктивних речовин, а також взаємний зв’язок зі злочинністю різних видів адиктивної поведінки.

В умовах процесу трансформації споживання наркотиків в Україні, якісної трансформації на фоні кількісної стабілізації, актуальним залишається дослідження структури й механізмів споживання наркотиків у кримінальній популяції, а також впливу різних компонентів цієї структури на кримінальну поведінку в цілому і її різні типи. З метою вивчення цього впливу нами було проведено масове опитування ув’язнених, що утримуються у виправних установах Харківської області з використанням формалізованого анкетного опитувальника. Опитування ув’язнених проводилось у червні–жовтні 2007 року. Всього нами було опитано 605 в’язнів, що тримаються у кримінально-виконавчих установах Харківської області (опитування проводилось у ВК № 18, ВК № 43 та ВК № 54, жіночій).

Перший блок встановлених респондентам питань стосується їх думки про алкогольні та наркотичні проблеми. Нами було виявлено, що суб’єктивна оцінка респондентами гостроти наркотичних проблем є вищою, ніж суб’єктивна оцінка гостроти алкогольних проблем. Цей феномен, описаний нами раніше в молодіжному середовищі, свідчить про алармістський характер сприйняття проблеми зловживання наркотиками в середовищі засуджених.

Більшість респондентів (58%) вважає заходи з протидії незаконному обігу наркотиків, які впроваджує держава, неефективними. Поряд з цим 51% вважає необхідним легалізувати «легкі наркотики» і лише 27% вважають, що легалізація «легких наркотиків» неприпустима.

Значення індексу толерантності до споживачів наркотиків за шкалою Богардуса є дуже низьким і становить і = 6,2. Поряд з цим, у ході дослідження також було виявлено негативне суб’єктивне емоційне відношення до споживачів наркотиків, а також існування «негативного стереотипу» споживача наркотиків у свідомості засуджених. Але респонденти, які знаходились на близькій соціальній дистанції з споживачами наркотиків (їх виявилось 51%), значно більш толерантні до них та сприймають їх набагато менш негативно, ніж ті респонденти, у найближчому соціальному оточенні яких споживачів наркотиків не було.

Оцінюючи зв’язок власного перебування у в’язниці з різними видами адиктивної поведінки, 55% респондентів визнали наявність такого зв’язку зі зловживанням алкоголем; 26% — з вживанням ін’єкційних наркотиків; 16% — з курінням «травки»; 14% — з вживанням неін’єкційних наркотиків; 10% — з азартними іграми. Таким чином, з усіх перерахованих видів адиктивної поведінки найбільш явний та усвідомлений зв’язок з перебуванням у в’язниці визначається респондентами відносно зловживання алкоголем.

Межі допустимої поведінки відносно алкоголю у респондентів набагато ширші за межі допустимої поведінки відносно наркотиків. Лише 8% опитаних вважає, що алкоголь треба ніколи не вживати і 51% респондентів вважає, що наркотики не потрібно вживати ніколи. Але група опитаних, які вважають, що можливо вживати алкоголь та наркотики завжди, якщо є гроші та зручні обставини, становить 5% для обох цих класів адиктивних речовин.

Важливим моментом є оцінка вірогідності споживання наркотиків та алкоголю засудженими у майбутньому. Це відображає вплив ув’язнення на адиктивну поведінку засуджених, а саме на їх свідомі установки «на споживання» або «на утримання від споживання» тієї чи іншої адиктивної речовини. Впевнені, що алкоголь вживати після звільнення не будуть, 58% респондентів, а наркотики — 45%. У той же час лише 10% вважає, що не буде утримуватись від вживання алкоголю, і 27% респондентів не буде утримуватись від вживання наркотиків.

Суб’єктивно визначаючи взаємний зв’язок різних типів адиктивної поведінки, 48% респондентів схиляються до того, що споживання «легких» наркотиків (куріння «травки») раніше або пізніше приведе до споживання «важких» наркотиків (внутрішньовенні ін’єкції), а 32% впевнені, що цього не відбудеться.

Лише 13% респондентів вважає, що споживання наркотиків пов’язано зі споживанням алкоголю і 73% впевнені, що такого зв’язку не існує. 23% респондентів вважає, що споживання алкоголю пов’язано з захопленням азартними іграми, і 60% вважає, що такого зв’язку не існує. 16% опитаних вважає, що споживання наркотиків пов’язано з захопленням азартними іграми, і 56% респондентів вважає, що такого зв’язку не існує.

З опитаних нами респондентів на пряме питання «Ви коли-небудь вживали наркотики?» 49,5% респондентів відповіли «так», а 50,5% — «ні». За зізнанням респондентів, у 49% це було куріння «травки», у 28% — уколи у вену, у 19% — вживання таблеток, капсул та ін., у 9% — нюхання порошку і у 6% — вдихання хімічних препаратів.

Найпоширенішими мотивами вживання наркотиків виявились псевдокультурні (міфологічні уявлення, що легкі наркотики не можуть серйозно нашкодити, їх вживання має навіть позитивні сторони), психологічні мотиви гіперактивації поведінки та атарактична мотивація (прагнення позбутись неприємних відчуттів, емоцій), а також субмісивна мотивація (тиск соціального оточення). Дещо менш вираженою виявилась гедоністична мотивація та абстинентні мотиви (прагнення позбутись «ломки»).

Більшість респондентів вперше спробували алкоголь та тютюн (сигарети) у проміжок між 12 та 17 роками, а наркотики у 14–19 років.

Структура споживання наркотиків респондентами до ув’язнення наведена у табл. 1. Звертає на себе увагу досить великий процент споживачів ін’єкційних наркотиків. Медичні опіоїди вживали близько третини респондентів, а кустарні — 39%. Героїн вживали 20% респондентів. Первітин («вінт») вживали 30% опитаних. Трамадол вживали 33% респондентів. Препарати коноплі до засудження вживали 71% респондентів, чифір — 75%. Такий великий процент розповсюдження споживання наркотичних речовин у середовищі засуджених, на нашу думку, свідчить про безумовне існування зв’язку споживання адиктивних речовин та кримінальної поведінки.

На питання «Якщо Ви вживали наркотики, чи намагалися Ви коли-небудь припинити їх вживання?» — 35% респондентів відповіли «так», а 10% — «ні». З них за медичною допомогою до лікаря-нарколога, з метою припинення вживання наркотиків, звертався 21% опитаних. З них 21% проходили примусове лікування. У теперішній час виживають наркотики 7% ув’язнених.

Таблиця 1

Процентний розподіл відповідей респондентів на питання «До якого ступеню Ви знайомі з різними психоактивними речовинами?» (% до тих, хто відповів)

  Ніколи не пробував Пробував 1–2 рази Пробував декілька раз Понад 10 разів, але не регулярно Вживав регулярно Процент спроб
Препарати коноплі: марихуана, план, анаша, дядя, гашиш, молоко, каша… 29 13 20 22 17 71
Опіати медичні: морфін, омнопон, метадон, промедол, фентаніл… 71 6 8 7 8 29
Трамадол, трамалгін 67 7 10 9 8 33
Опіати кустарні: ханка, черняшка, солома, ширево, бинти… 61 4 7 12 17 39
Героїн 80 6 5 5 4 20
Кокаїн, крек 87 5 3 1 4 13
Чіфір 25 4 7 20 44 75
Первітин (вінт) 70 7 6 8 9 30
Амфетаміни, фенамін, метамфетамін 86 4 3 4 4 14
Ефект, Колдакт, Трайфед та ін. 88 5 3 2 2 12
Ефедрон (мулька, джеф) 81 5 6 5 3 19
Транквілізатори: сібазон, радедорм, мепробамат та ін. 72 7 7 9 5 18
Барбітурати: люмінал, барбаніл, етамінал натрію та ін. 87 4 4 3 2 13
Кетамін (каліпсол) 90 5 3 2 1 10
Оксібутират натрію («бутират») 92 2 4 2 1 8
Інгалянти: клей, розчинники, ацетон та ін. 86 8 3 2 1 14
Димедрол 62 11 7 9 11 38
Тарен 80 13 4 3 1 20
ЛСД (LSD, марки) 87 7 3 2 1 13
Псилоцибін, мескалін, DMT 97 1 1 1 0 3
Фенциклідин (PCP) 98 1 1 1 0 3
Гриби, галюциногени місцевого походження 95 2 2 1 0 5
Екстазі (МДМА, E, XTC) 86 7 4 3 1 4
Інші наркотики і психоактивні речовини 84 4 5 5 2 6
Алкоголь (пиво, вино, коньяк, горілка) 8 2 6 52 33 92
Тютюн, сигарети (нікотин) 8 0 2 10 80 92

Алкоголь до ув’язнення вживали 92% респондентів, з яких 33% — регулярно, а 52% — часто, але не регулярно. На питання «Якщо Ви вживали алкоголь, чи намагалися Ви коли-небудь припинити його споживання?» — 53% респондентів відповіли «так», 24% респондентів відповіли «ні». З них за медичною допомогою до лікаря-нарколога, з метою припинення вживання алкоголю, звертались 14% опитаних. З них 22% проходили примусове лікування. У теперішній час виживають алкоголь 5% ув’язнених. Що свідчить про меншу доступність алкоголю у в’язниці, ніж наркотиків.

У стані алкогольного сп’яніння вчинювали правопорушення 66% респондентів. У стані наркотичного сп’яніння вчинювали правопорушення 22% респондентів. З метою знайти гроші на наркотики вчинювали правопорушення 18% респондентів.

З опитаних нами респондентів 43% коли-небудь в житті грали в азартні ігри «на гроші», у більшості у карти. З опитаних нами респондентів 40% коли-небудь в житті вигравали у азартні ігри суттєві для них суми грошей, а 31% визнали, що вони коли-небудь в житті програвали у азартні ігри суттєві для них суми грошей. У 12% опитаних виникали «борги» із за програшів у азартні ігри. По причині програшу (чи виграшу) у азартні ігри вчинювали правопорушення 7% респондентів.

Звертає увагу на себе той факт, що 25% респондентів витрачали усі свої гроші на наркотики, якщо не хватало — займали, продавали речі. Теж саме робили 19% респондентів, щоб дістати гроші на алкогольні напої, і 11% респондентів — щоб отримати гроші на азартні ігри. Зовсім не витрачали гроші на наркотики 43% опитаних, на алкоголь — 19% респондентів, на азартні ігри — 45% респондентів. На нашу думку це є потужним криміногенним фактором, бо для залежної людини дістати гроші на наркотики законним шляхом дуже проблематично внаслідок втрати постійної роботи. І у більшості випадків брак грошів на об’єкт залежності компенсується за рахунок протиправних вчинків.

Отримані дані дозволяють зробити висновок про багатомірність зв’язку адиктивної поведінки зі злочинною поведінкою, що потребує подальшого докладного вивчення.

Адреса для листування:
aserdyuk@mail.ru


© «Новости украинской психиатрии», 2009
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211