НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ І СКЛАДАННЯ ВИСНОВКУ (АКТА) КОМПЛЕКСНОЇ СУДОВОЇ ПСИХОЛОГО-ПСИХІАТРИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В. Р. Ілейко

* Публікується за виданням:
Ілейко В. Р. Алгоритм проведення і складання висновку (акта) комплексної судової психолого-психіатричної експертизи // Архів психіатрії. — 2013. — Т. 19, № 1. — С. 111–114.

Дослідження експертної практики щодо комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (КСППЕ) в Україні [1–4] висвітлило системні недоліки, що стосуються питань її призначення, кількісних характеристик та методичних аспектів проведення та оформлення висновку експертизи. Так, в рамках проведеного дослідження випадків КСППЕ (суцільна однорічна вибірка в одній з експертних установ України — 130 випадків, з використанням відомостей стосовно особливостей проведення КСППЕ в інших регіонах України — 30 випадків) виявлено наступне:

Вивчення та аналіз законодавчих, нормативних аспектів і наукових поглядів стосовно КСППЕ [2, 3] дозволив сформулювати основні теоретичні позиції щодо комплексної СПЕ взагалі і КСППЕ зокрема. Ці позиції в узагальненому вигляді є наступними:

Вищенаведені теоретичні передумови та реалії наявної експертної практики дають можливість запропонувати алгоритм проведення і складання висновку (акта) КСППЕ, який відповідає, на нашу думку, сучасним вимогам щодо експертного дослідження.

Порядок проведення будь-якої експертизи, у тому числі КСППЕ, передбачає послідовність певних її етапів і діяльності експертів на цих етапах з моменту отримання ними постанови (ухвали) щодо призначення КСППЕ та доручення ним виконання цієї експертизи.

Обов’язкові умови проведення КСППЕ:

На етапі призначення:

а) призначення судово-слідчими органами саме КСППЕ, тобто наявність в резолютивній частині ухвали (постанови) про призначення експертизи рішення щодо призначення саме КСППЕ;

б) наявність в ухвалі (постанові) експертних питань, що стосуються сфери компетенції (предмету дослідження) фахівців як у галузі судово-психіатричної експертизи, так і у галузі судової психології;

в) наявність в експертній установі (підрозділі), яким доручено проведення КСППЕ, фахівців у галузі судово-психіатричної експертизи та судової психології (тобто лікарів — судово-психіатричних експертів та психологів — судових експертів).

На етапі виконання:

а) організаційна забезпеченість окремого, необхідного (і достатнього) за часом дослідження об’єктів експертизи (матеріалів справи, медичної документації, підекспертного тощо) лікарем (лікарями) — судово-психіатричним експертом і психологом (психологами) — судовим експертом;

б) організаційна забезпеченість обговорення і взаємне використання попередніх результатів дослідження фахівцями різних галузей знань для коригування напрямків подальшого дослідження (в залежності від отриманих попередніх результатів фахівцями в галузі судово-психіатричної експертизи) та його повноти, тобто отримання необхідної кількості фактичних даних щодо психічного стану особи, підготовки обґрунтованих висновків. Так, наприклад, при експертизі короткочасних афективних станів відсутність в особи психічного стану, що виключає (або суттєво обмежує) її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, дозволяє психологу — судовому експерту проводити оцінку емоційного стану цієї особи та кваліфікувати ті чи інші варіанти цього емоційного стану [5, 6]. При цьому зрозуміло, що наявність в особи будь-якого психічного розладу, окрім короткочасного афективного стану, є підставою для його подальшої експертної оцінки виключно лікарем — судово-психіатричним експертом. При експертизі неповнолітнього наявність у нього ознак психічного розладу у вигляді розумової відсталості дозволяє психологу — судовому експерту при підготовці відповіді на питання щодо можливої затримки психічного розвитку і впливу такої затримки на поведінку (дії) особи в юридично значущій ситуації проводити дослідження з урахуванням (точніше констатуванням) обумовленості психічного стану та поведінки підекспертного в періоди часу, що цікавлять судово-слідчі органи, наявністю хворобливого стану психіки, а не будь-якими індивідуально-психологічними, соціально-психологічними тощо чинниками. Це ж стосується і інших контингентів підекспертних, де наявність в особи психічного розладу унеможливлює, з клінічної точки зору, відокремлення та оцінку за допомогою психологічного дослідження індивідуально-психологічних особливостей в межах компетенції психолога — судового експерта (предметом дослідження якого є континуум індивідуально-психологічних особливостей особи без психічних розладів у розумінні вітчизняних психіатричних класифікації та глосаріїв та у відповідному порівнянні і співставленні з чинною міжнародною класифікацією хвороб та її розділу щодо психічних та поведінкових розладів).

На етапі оформлення висновку (акта) КСППЕ:

а) вступна частина акта КСППЕ повинна містити усі дані, що регламентуються законодавством України (ст. 102 КПК України, ст. 147 ЦПК України) та нормативними актами (п. 32 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 08.10.2001 № 397). Після вступної частини викладаються психіатричний і психологічний розділи акта КСППЕ, кожен з яких повинен містити дослідницьку та мотивувальну частині. Черговість викладення психіатричного або психологічного розділів не є принциповим (принциповим є насамперед наявність тієї чи іншої частини), між тим особливості викладення та структурування психіатричного дослідження (тобто дослідницької частини психіатричного розділу) з послідовними відомостями щодо історії життя підекспертного, історії його психічної хвороби (розладу), якщо така мала місце, обставин ситуації кримінальної події тощо роблять більш зручнішим, на нашу думку, для сприйняття та подальшої оцінки замовником експертизи (стороною кримінального провадження) змісту та висновків акта КСППЕ, викладення спочатку психіатричного розділу (з його дослідницькою та мотивувальною частинами), потім — психологічного розділу акта КСППЕ, і далі — заключної частини (висновків експертизи);

б) дослідницька частина психіатричного та психологічного розділів акта КСППЕ повинна включати докладний опис проведених кожним з фахівців, які є учасниками даної експертизи, досліджень.

Дослідницька частина психіатричного розділу акта КСППЕ (як, до речі, і його мотивувальна частина) не потребує будь-яких змін та доповнень у порівнянні з такою при проведенні однорідної СПЕ. Вона повинна містити «факти, які отримані при дослідженні поданих на експертизу об’єктів, що стосуються психічного стану особи у різні періоди часу, дані клінічного дослідження особи, виявлені під час проведення експертизи (психічний, соматичний, неврологічний стани тощо)». Виникають окремі думки, що лікар — судово-психіатричний експерт не повинен досліджувати та описувати соматичний і неврологічний стани особи та здійснювати будь-які лікувальні заходи, включаючи симптоматичне, а тим більш патогенетичне, лікування психічних розладів різного рівня, начебто для «чистоти» експертного дослідження та відсутності необхідних знань та кваліфікації. На нашу думку, такі уявлення є хибними, як з точки зору професійної декваліфікації судово-психіатричного експерта і штучного відриву його від родової медичної дисципліни — психіатрії, а необхідні знання щодо лікування психічних розладів судово-психіатричний експерт повинен отримувати на відповідних курсах підвищення кваліфікації (до речі, питання щодо лікування психічних розладів присутні і в тестах передатестаційного циклу з судово-психіатричної експертизи), так і з точки зору ненадання особі з психічними розладами необхідної медичної допомоги, що є порушенням вимог до професійних обов’язків лікаря взагалі і лікаря-психіатра зокрема. Інша річ, що медична допомога підекспертному, по-перше, не повинна бути примусовою (за винятком випадків тяжких психічних розладів), тобто повинна здійснюватися на основі інформованої згоди; по-друге — не повинна перешкоджати основному завданню експертного дослідження, а саме встановленню науково обґрунтованих діагностичного та експертного висновків, виходячи виключно з наявних фактів щодо психічного стану підекспертного в юридично значущі періоди часу та наявних діагностичних стандартів у широкому сенсі цього поняття (тобто виходячи з відповідних вітчизняних та міжнародних наукових досягнень та уявлень). Це ж стосується й дослідження та опису соматичного та неврологічного стану підекспертного, при цьому мова йде про загальні характеристики соматичного та неврологічного станів, оцінку яких повинен робити (і мати про це необхідні знання та навички) лікар будь-якої лікарської спеціальності. Якщо ж загальний огляд підекспертного, його соматичний і неврологічний стани, відповідні скарги будуть викликати сумніви щодо наявності гострої чи хронічної соматичної (неврологічної, хірургічної тощо) хвороби, її діагностична оцінка та лікувальна тактика повинні здійснюватися консультантом відповідної лікарської спеціальності (терапевтом, невропатологом, ендокринологом, хірургом тощо), з фіксуванням результатів консультативного дослідження в акті експертизи.

Психологічний розділ висновку (акта) КСППЕ також повинен включати дослідницьку та мотивувальну частини. Не втручаючись у формальні (вибір методик, черговість та порядок їх застосування тощо) та якісні (опис особливостей функціонування тих чи інших сфер психічної діяльності на основі застосування експериментальних методик) характеристики психологічного (експериментально-психологічного) дослідження, що є прерогативою фахівця-психолога і змістовно корелює з рівнем його професійної підготовки, зазначимо лише ті обов’язкові дані, які, відповідаючи загальнометодичним та загальнотеоретичним вимогам, повинні бути присутніми у дослідницькій та мотивувальній частинах психологічного розділу дослідження.

Виходячи з вищезазначеного, дослідницька частина психологічного розділу акта КСППЕ повинна містити:

а) перелік методик, що застосовується (з урахуванням завдань, що вирішує при даній експертизі психолог — судовий експерт);

б) безпосереднє дослідження об’єктів експертизи:

Мотивувальна частина психологічного розділу акта КСППЕ (як і аналогічна частина його психіатричного розділу) повинна містити обґрунтоване пояснення фактичних даних щодо психологічних особливостей підекспертного, які встановлені при дослідженні об’єктів експертизи в межах тих завдань, які вирішує психолог — судовий експерт при проведенні конкретного експертного дослідження. Таке обґрунтоване пояснення має забезпечити подальше формулювання конкретних та зрозумілих замовнику експертизи відповідей на експертні питання в межах професійної компетенції фахівця.

Дослідницька та мотивувальна частини як психіатричного, так і психологічного розділів акта КСППЕ повинні відповідати структурі доказу з його складовими: теза, аргумент, демонстрація (де тезою є експертний висновок — відповідь на поставлене питання, відповідність якого істині експерт має показати і довести; аргументами є факти про психічний стан, які здобуті в процесі експертного дослідження, а демонстрацією є систематизація отриманих фактів, їх аналіз, співставлення, з усуненням протиріч, обґрунтування проміжних та кінцевих висновків, тобто зведення здобутих фактів до певної системи).

Висновок КСППЕ повинен містити відповіді на поставлені перед лікарем — судово-психіатричним експертом та психологом — судовим експертом питання. Відповіді групуються у відповідності з компетенцією фахівця і підписуються у відповідності з його компетенцією окремо фахівцем у галузі судової психології і фахівцем у галузі судово-психіатричної експертизи. Відповіді на питання, що виходять за межі компетенції того чи іншого фахівця або сформовані некоректно, незрозуміло, мають загальнотеоретичний характер, формулюються також кожним з фахівців — учасників КСППЕ у своїй частині відповідей на питання особи (органу), що призначили експертизу.

Література

  1. Ілейко В. Р., Каніщев А. В. Аналіз галузевої статистики щодо комплексних судово-психіатричних експертиз в Україні за період 2005–2009 років // Архів психіатрії. — 2011. — Т. 17, № 4. — С. 78–83.
  2. Ілейко В. Р., Каніщев А. В. Науково-методичні аспекти комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в Україні // Архів психіатрії. — 2011. — Т. 17, № 3. — С. 53–57.
  3. Ілейко В. Р., Каніщев А. В. Спірні питання законодавчого та нормативного регулювання комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в Україні // Архів психіатрії. — 2011. — Т. 17, № 3. — С. 58–60.
  4. Илейко В. Р., Канищев А. В. Некоторые методические аспекты комплексной судебной психолого-психиатрической экспертизы в уголовном процессе // Архів психіатрії. — 2012. — Т. 18, № 1. — С. 49–52.
  5. Первомайський В. Б., Ілейко В. Р., Каніщев А. В. Критерії діагностики та експертної оцінки короткочасних афективних станів у судово-психіатричній практиці // Архів психіатрії. — 2009. — Т. 15, № 1. — С. 55–59.
  6. Первомайський В. Б., Ілейко В. Р., Каніщев А. В. Методичні аспекти призначення та проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи короткочасних афективних станів // Архів психіатрії. — 2008. — Т. 14, № 2. — С. 29–32.

Консультації з питань судово-психіатричної експертизи
Висновки фахівця з судової психіатрії у кримінальних та цивільних справах


© «Новости украинской психиатрии», 2013
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211