НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии »

ДИНАМІКА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ: 20 РОКІВ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ НА ЧАЕС

В. В. Калуцький, Ю. В. Томашевський

Чернівецька обласна психіатрична лікарня, м. Чернівці

* Електронна публікація:
Калуцький В. В., Томашевський Ю. В. Динаміка психічного здоров’я населення радіоактивно забруднених територій: 20 років після катастрофи на ЧАЕС [Електронний ресурс] // Актуальные вопросы современной психиатрии и наркологии: Сборник научных работ Института неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины и Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи), посвящённый 210-летию Сабуровой дачи / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, А. Н. Бачерикова. — Киев–Харьков, 2010. — Т. 5. — Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/books/actual/paper045.htm.

На тему актуальних та прогнозованих порушень психічного здоров’я внаслідок Чорнобильської ядерної катастрофи проводилась не одна конференція, написані тисячі наукових та псевдонаукових робіт, надрукована маса статей та інших публікацій.

Непросто однозначно сказати про вплив на стан психічного та соматичного здоров’я населення після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Офіційна статистика стверджує, що радіоактивного забруднення в Україні зазнали 12 областей, 73 райони, 2293 населених пункти. Вважається, що внаслідок катастрофи в Україні постраждало 2 930 184 чол., у т. ч. 901 050 дітей. В радіоактивно забруднених місцевостях проживає 2 235 365 осіб, у т. ч. 464 500 дітей, в зоні обов’язкового відселення продовжують проживати 9478 чол.

В Чернівецькій області згідно постанов радянських керівних органів до числа постраждалих від катастрофи віднесено 7 населених пунктів Кіцманського та Заставнівського районів, в яких в даний час проживає 15 361 особа. Мешканці цих сіл мають певні пільги, раніше йдуть на пенсію, мають процентну надбавку до зарплати, діти підлягають безкоштовному оздоровленню і т. п. Пізніше стало відомо, що рівень радіації у ряді населених пунктів області є таким же або навіть вищим, але просто у 1986–1987 роках дані щодо радіоактивного забруднення територій приховувались і тому турбота держави обмежилась сімома селами.

Пройшло 20 років. Деякими фахівцями відразу після аварії прогнозувався величезний ріст захворюваності всіма видами патології, значне зменшення середньої тривалості життя, і взагалі людей, які продовжували жити в Україні та Білорусії, вважали ледь не «смертниками». Інша крайність, озвучена у вересні минулого року у Відні, на засіданні Чорнобильського форуму, така: небезпека щодо опромінення Чорнобилем була перебільшена, наслідки її не такі страшні, пора поступово забувати про неї, висловлювались думки, що уряди України, Білорусі та Росії навіть побудували індустрію на цьому нещасному випадку.

Нами постійно протягом всього періоду після Чорнобильської катастрофи досліджувався та аналізувався стан захворюваності психоневрологічними розладами на забруднених територіях. Соціально-психологічні наслідки таких катастроф переважно досліджуються шляхом опитування населення і клінічного обстеження. Добре відомо, що сприйняття радіаційного ризику багатогранне, для порівняння необхідна наявність контрольних груп, а так як психологічний стан більшості постраждалих в доаварійний період невідомий, то це є непростою задачею.

Статистично дещо спрощувало ситуацію те, що існує звітна форма, затверджена МОЗ України, щодо виявлення патології в осіб, які проживають в зоні радіоактивного забруднення. Звичайно, для повноцінних висновків необхідно регулярно проводити скринінгові обстеження, враховуючи міграційні процеси серед населення. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що протягом 20 років після катастрофи на ЧАЕС не відмічено суттєвого збільшення захворюваності на шизофренію, органічні психічні розлади, афективні розлади, олігофренії. Також залишаються стабільними показники інвалідності від психічних розладів. Щодо невротичних та соматоформних розладів, то в перші роки відмічався певний ріст захворюваності, що, можливо, в більшій мірі пов’язано не з радіоактивними, а з психогенними факторами. Протягом останнього десятиліття відмічається тенденція до стабілізації розповсюдженості даної патології серед осіб, які проживають на забруднених територіях.

Наші результати дослідження показують, що через 20 років стан психічного здоров’я людей, мешканців сіл, які тоді були віднесені до категорії постраждалих від радіоактивного забруднення, суттєво не відрізняється від інших населених пунктів області, а показники захворюваності та розповсюдженості психічних розладів відповідають середньообласним.



© «Новости украинской психиатрии», 2010
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211