Умови лікування

• Стаціонарне — при виражених розладах і порушеннях адаптації і для підбору адекватної терапії при резистентних станах.
• Амбулаторне — у більшості випадків.

Фармакотерапія

Фармакотерапія (в значній частині випадків — в формі коротких курсів або симптоматичній терапії — як передумови психотерапії).

• Короткочасні (переважно до 3-х тижнів і не більш 3-х місяців) курси бензодіазепінових транквілізаторів.
• Снодійні, а при зв’язку порушень сну з афективними (депресивними і тривожно-депресивними) розладами — антидепресанти з седативно-гіпнотичним компонентом дії або нейролептики типу тіоридазину.
• Нормотиміки — в невеликих і середніх дозах.
• Нейролептики — у випадках, якщо тривога супроводиться вираженим сихомоторним збудженням і/або дезорганізацією мислення.
• Бета-адреноблокатори — для зменшення вираженості сомато-вегетативних проявів.

Психотерапія (грає провідну роль):

• когнітивно-біхевіоральна, короткострокова;
• тілесно-орієнтована психотерапія;
• екзистенціальна психотерапія;
• нарівні з індивідуальною рекомендується групова психотерапія з задачами:
  • виявлення можливих психологічних причин і джерел тривоги;
  • виявлення і розширення значущих для хворого міжособистісних зв’язків, необхідних для підтримки і допомоги;
  • виддалення хворого з травмуючої ситуації або дезактуалізація самої ситуації;
• релаксаційно-тренінгові методи (аутогенне тренування, прогресуюча релаксація за Джейкобсоном, дихальна гімнастика тощо).

Тривалість лікування

• Тривалість стаціонарного (напівстаціонарного) лікування — 30–40 днів з подальшою амбулаторною (підтримуючою) терапією протягом від 3-х тижнів до 6–12 місяців у разі нестійкої ремісії.
• Тривалість амбулаторного, в тому числі підтримуючого лікування, коливається від 3-х тижнів до 12 місяців.

Очікувані результати лікування

Повний або значний зворотній розвиток клінічних проявів хвороби.

ФОБІЧНІ ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ (F40)

Агорафобія (F40.0)

Агорафобія без панічного розладу (F40.00)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

У більшості випадків лікування комбіноване (фармако- і психотерапія) або перевага віддається психотерапії.

• трициклічні антидепресанти (кломіпрамін, іміпрамін — парентерально), при неефективності — СІЗЗС;
• транквілізатори — альпразолам, клоназепам, феназепам. Інші методи біологічної терапії, зокрема розвантажувально-дієтична терапія (РДТ) — при неефективності фармакотерапії.

Психотерапія: див. загальну частину F4.

Агорафобія з панічним розладом (F40.01)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

Карбамазепін — доцільний при повторних епізодах.

Психотерапія: див. загальну частину F4, особлива увагу потрібно приділити когнітивно-біхевіоральній психотерапії.

Тривалість лікування

1–3 місяця з подальшою підтримуючою терапією антидепресантами-анксіолітиками, симптоматично (епізодично або короткочасно) — транквілізатори.

Очікувані результати лікування

Значний зворотній розвиток клінічних проявів і відновлення соціальної активності, можливість подолання ситуацій, що раніше провокували тривогу і панічні приступи (редукція уникаючої поведінки).

Соціальні фобії (F40.1)

Умови лікування

Амбулаторне лікування.

Фармакотерапія

• антидепресанти;
• транквілізатори;
• бета-адреноблокатори використовуються короткочасно для купірування тривожних станів.

Психотерапія:

• когнітивно-біхевіоральна;
• групові форми роботи.

Тривалість лікування — 6–12 місяців.

Очікувані результати лікування

Значний або частковий зворотній розвиток клінічних проявів хвороби і явищ дезадаптації.

Специфічні (ізольовані) фобії (F40.2)

Умови лікування

Амбулаторне.

Фармакотерапія: та ж сама.

Психотерапія:

• когнітивно-біхевіоральна психотерапія;
• поведінкова терапія;
• десенситизация.

Тривалість лікування — від 3-х тижнів до 6-ти місяців.

Інші фобічні тривожні розлади (F40.8)

Умови лікування, фармакотерапія, тривалість лікування ті ж, що і для F40.2.

Фобічний тривожний розлад неуточнений (F40.9)

Умови лікування, фармакотерапія, тривалість лікування ті ж, що і для F40.2.

ІНШІ ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ (F41)

Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривожність) (F41.0)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• транквілізатори;
• трициклічні антидепресанти та СІЗЗС;
• карбамазепін;
• ноотропи з вегетостабілізуючою і антипароксизмальною дією — пантогам, фенібут;
• бета-адреноблокатори в комбінації з антидепресантами.

Психотерапія:

• когнітивно-біхевіоральна;
• короткострокова психодинамічна.
• групова.

Тривалість лікування — 6–12 місяців.

Очікувані результати лікування

Зникнення або значне скорочення частоти приступів паніки і коморбідних розладів, а також редукція уникаючої поведінки.

Генералізований тривожний розлад (F41.1)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• транквілізатори;
• снодійні при порушеннях сну;
• бета-адреноблокатори;
• трициклічні антидепресанти та СІЗЗС;
• карбамазепін;
• нейролептики — атипові з вегетостабілізуючим компонентом дії.

Психотерапія:

• когнітивно-біхевіоральна;
• короткострокова психодинамічна;
• релаксаційні методи — аутогенне тренування, саморегуляція з біологічно зворотнім зв’язком.

Нарівні з індивідуальними рекомендуються групові методи роботи.

Тривалість лікування — від 4 до 6-ти місяців.

Змішаний тривожний і депресивний розлад (F41.2)

Інші змішані тривожні розлади (F41.3)

Інші уточнені тривожні розлади (F41.8)

Тривожний розлад неуточнений (F41.9)

Принципи терапії ті ж самі.

ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД (F42)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• трициклічні антидепресанти та СІЗЗС;
• нейролептики з седативним ефектом та коректори поведінки;
• транквілізатори.

Психотерапія:

• когнітивно-біхевіоральна.
• короткострокова психодинамічна.
• АТ

Тривалість лікування див. загальну частину.

Очікувані результати лікування див. загальну частину.

РЕАКЦІЯ НА ВАЖКИЙ СТРЕС І ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ (F43)

Умови лікування

У разі важкої реакції на стрес можлива госпіталізація (тривалість лікування в стаціонарі — 30 днів).

Фармакотерапія

• транквілізатори;
• антидепресанти з седативною дією;
• антидепресанти збалансованої дії;
• високоактивні трициклічні антидепресанти — при тенденції затяжного перебігу;
• карбамазепін;
• нейролептики з седативним ефектом та коректори поведінки.

Психотерапія:

• релаксаційні методи та АТ;
• когнітивно-біхевіоральна;
• групова психотерапія
• сімейна психотерапія.

Посттравматичний стресовий розлад (F43.1)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• трициклічні антидепресанти та СІЗЗС;
• інгібітори МАО (ІМАО);
• карбамазепін;
• солі літію;
• нейролептики з седативним ефектом та коректори поведінки;
• транквілізатори.

Психотерапія:

• релаксаційно-тренінгові методи (АТ, прогресуюча релаксація за Джейкобсоном, медитативні техніки);
• когнітивно-біхевіоральна;
• групова психотерапія
• сімейна психотерапія
• сімейне консультування;
• соціальний тренінг, соціальна робота.

Тривалість лікування — 6–12 місяців.

Очікувані результати лікування

• редукція емоційної лабільності;
• відновлення самооцінки;
• можливість адаптації без застосування препаратів;
• соціальна і професійна адаптація.

Розлад пристосувальних реакцій (F43.2)

Інші реакції на важкий стрес (F43.8)

Реакція на важкий стрес неуточнена (F43.9)

Умови лікування: див. загальну частину.

Фармакотерапія: та ж сама.

Психотерапія:

• когнітивна та поведінкова терапія;
• релаксаційні методи
• аутогенне тренування
• групова психотерапія.

ДІСОЦИАТИВНІ (КОНВЕРСІЙНІ) РОЗЛАДИ (F44)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• транквілізатори — короткостроковий курс лікування для купірування гострих проявів захворювання;
• нейролептики — тіоридазин, алімемазин, періциазин, сульпірід, хлорпротіксен; при грубих поведінкових розладах, порушеннях свідомості
• хлорпромазин або левомепромазин парентерально однократно або у вигляді короткого курсу;
• трициклічні антидепресанти, СІЗЗС, інгібитори МАО.

Психотерапія:

• групова психотерапія;
• психодинамічна;
• когнітивно-біхевіоральна;
• сугестивна психотерапія
• релаксаційна психотерапія.

Тривалість лікування — від 3-х тижнів до 6-ти місяців.

Очікувані результати лікування

Купірування дисоціативних і афективних симптомів.

СОМАТОФОРМНІ РОЗЛАДИ (F45)

Умови лікування: див. загальну частину.

Фармакотерапія

• транквілізатори;
• бета-адреноблокатори;
• трициклічні антидепресанти (ТЦА), СІЗЗС — малі і середні дози в комбінації з транквілізаторами і/або бета-адреноблокаторами; тіанептін (середні дози);
• нейролептики;
• карбамазепін.
• нейрометаболічні, ангіотропні та вегетотропні препарати.

Психотерапія:

• релаксаційні методи, АТ;
• когнітивно-біхевіоральна;
• короткострокова динамічна;
• групова психотерапія;
• біологічний зворотний зв’язок.

Тривалість лікування — від 3-х до 6-ти місяців.

Очікувані результати лікування

Редукція клінічних проявів хвороби.

ІНШІ НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ (F48)

Неврастенія (F48.0)

Умови лікування див. загальну частину.

Фармакотерапія

• адаптогени природного походження;
• ноотропи;
• нейрометаболічні препарати;
• транквілізатори;
• антидепресанти — малі дози антидепресантів «м’якої» дії.

Психотерапія:

• сугестивна психотерапія;
• короткострокова динамічна;
• релаксаційні методи, АТ.
• підтримуюча.

Тривалість лікування — від 3-х до 6-ти тижнів

Очікувані результати лікування див. загальну частину.

Синдром деперсоналізації-дереалізації (F48.1)

Умови лікування: див. загальну частину.

Фармакотерапія

• транквілізатори.
• при наявності органічних змін — ноотропні препарати: пірацетам, пірідитол, пантогам.

Психотерапія:

• сугестивна психотерапія;
• короткострокова динамічна;
• релаксаційні методи, АТ.
• підтримуюча.

Очікувані результати лікування див. загальну частину.

Інші уточнені невротичні розлади (F48.8)

Фармакотерапія

• транквілізатори;
• при наявності органічних змін — ноотропні препарати: пірацетам, пірідитол, пантогам.

Психотерапія:

• сугестивна психотерапія;
• короткострокова динамічна;
• релаксаційні методи, АТ.
• підтримуюча.

Очікувані результати лікування див. загальну частину.

Невротичний розлад неуточнений (F48.9)

Принципи терапії ті ж самі.

Адекватна терапія потребує уточнення походження даного розладу.