НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии »

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕРИТРОЦИТІВ У ЗДОРОВИХ І У ХВОРИХ ХРОНІЧНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ ПРИ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗІ

Г. І. Мардар, В. К. Чернецький, І. Я. Кричун, І. І. Кричун

Чернівці, Суми, Україна

* Публікується за виданням:
Мардар Г. І., Чернецький В. К., Кричун І. Я., Кричун І. І. Морфофункціональний стан еритроцитів у здорових і у хворих хронічною недостатністю мозкового кровообігу при церебральному атеросклерозі // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996. — Т. 3. — С. 427–428.

Церебральний атеросклероз (ЦА) супроводжується порушенням не тільки жирового, а й вуглеводного обміну в організмі, напруженням нейроендокринної системи, що призводить до підвищення рівня гормонів та продуктів перекисного окислення ліпідів крові. В цих умовах можливе пошкодження мембран клітин, особливо клітин крові та ендотелію судин. В наш час еритроцити вивчають як модель клітинних мембран, зокрема і для оцінки розвитку атеросклерозу.

З метою вияснення цього питання нами проведено дослідження еритроцитів крові 28 здорових і 86 хворих ЦА з хронічною недостатністю мозкового кровообігу (ХНМК), котрі ділили на групи в залежності від стадії ХНМК. Функціональний стан еритроцитів оцінювали на основі гістохімічного вивчення вмісту катехоламінів (КА) та інсуліну в еритроцитах до і після навантаження глюкозою (75 г на 70 кг маси). При цьому фіксація мазків крові в біхроматі калію, який є стабілізатором мембран, особливо при температурі 37–38°C, дозволила поряд з КА одночасно спостерігати так званий «Glass effect» (D. L. Kriegal et al., 1994) — це прояв на предметному склі змін форми та інших структурних особливостей еритроцитів.

Внаслідок дослідження встановлено, що еритроцити здорових людей включають натщесерце 1,67 умовних одиниць (у. о.) КА та 1,92 у. о. інсуліну, кількість яких після навантаження глюкозою хвилеподібно коливається. Еритроцити мають чіткі контури, без будь-яких структурних змін. Включення КА виглядають чіткими темними брилками і пухирцями і визначаються однорідно у 93% клітин.

В ранніх стадіях ХНМК ми спостерігали підвищення рівня КА в середньому 2,14 у. о.; тоді як в ІІІ-й стадії частіше зустрічалися еритроцити з мозаїчним заповненням їх включеннями КА, коли одна частина переповнена такими включеннями, а інша — без включень. Нерідко зустрічались хворі, в мазках крові котрих включення мали вигляд мілких пилоподібних брилок і ті розміщувалися лише в підмебранному шарі клітин. Включення у вигляді пухирців взагалі не визначалися, що розглядалося нами як низький рівень депо КА в еритроцитах, особливо адреналіну.

Одночасно гістохімічне визначення інсуліну в еритроцитах показало в середньому зниження його рівня (I, II у. о.) та зменшення амплітуди коливань після навантаження глюкозою. В кожній групі у 30–56% хворих визначали прихований діабет по типу стероїдного. У більшості хворих зустрічались еритроцити з частковим забарвленням на інсулін у вигляді забарвлення окремих фрагментів клітин.

Вивчення форми і структури клітин крові проводили під час загострення хвороби, особливо в ІІІ-й стадії ХНМК. В мазках крові спостерігався значний гемоліз еритроцитів, порушення їх форми і часткова поверхнева фрагментація, тобто виражений «Glass effect».

Таким чином, ЦА з ХНМК супроводжується порушенням морфологічного стану еритроцитів, що в свою чергу викликає порушення таких функцій, як депонування і транспорт гормонів. Різні відхилення від рівномірного заповнення еритроцитів КА, як надлишок, так і недостатність або мозаїчність, створюють патогенетичну основу для порушення регуляції судинного тонусу, особливо на рівні артерій м’язового типу та судин мікроциркуляторного русла, що в свою чергу створює умови для органічних пошкоджень головного мозку мозаїчного характеру.



© «Новости украинской психиатрии», 2003
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211