У 33 хворих віком від 18 до 35 років (14 чоловіків, 19 жінок) цереброспинальною формою розсіяного склерозу з тривалістю захворювання від 3 до 5 років досліджували електричну активність мозку 16-канальним електроенцефалографом типу ЕЕГ 16 С за загальноприйнятою методикою з наступним візуальним аналізом ЕЕГ. При цьому виділено 4 основних типи електричної активності: нормальний, ірритативний, гіперсинхронний, десинхронний. Нормальна електрична активність реєструвалась у 4 хворих. При ірритативному типі електричної активності (у 23 хворих) на фоновій ЕЕГ реєструвався загостреної форми злегка екзальтований альфа-ритм частотою 9–12 коливань в сек, амплітудою 30–75 мкВ. Епізодично на фоні основної активності реєструвались поодинокі групи гострих хвиль альфа діапазону частот. При гіпервентиляції наростала синхронізація електричної активності, збільшилась кількість гострих хвиль альфа-діапазону частот. При гіперсинхронному типі електричної активності:(у 3 хворих) реєструвався високоамплітудний (більше 100 мкВ) синхронний, злегка загострений альфа-ритм, частотою 9–10 коливань в сек, який при пробі з гіпервентиляцією мав схильність до сповільнення частоти (до 7–8 коливань) і збільшення амплітуди до 120 мкВ. Десинхронний тип електричної активності виявлено у 8 хворих, на фоновій ЕЕГ в яких реєструвалась низькоамплітудна (до 20 мкВ), злегка дезорієнтована за амплітудою і частотою поліморфна бета- і альфа-активність, слабо реактивна при гіпервентиляції. Результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Ірритативний тип електричної активності мозку є найбільш характерним для ранньої стадії цереброспинальної форми розсіяного склерозу і ймовірно є результатом процесу деміелінізації.
2. Гіперсинхронний і десинхронний типи електричної активності вказують на поширення корково-підкоркових взаємовідносин, що, можливо, є результатом процесу деміелінізації як на рівні кори, так і підкірки.
3. Дані дослідження можуть мати додаткову діагностичну цінність на ранніх стадіях захворювання.