НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Профілактика поширення наркозалежності серед молоді »
Під ред. В. В. Бурлаки

ПЕРЕДМОВА

* Публікується за виданням:
Профілактика поширення наркозалежності серед молоді: Навчально-методичний посібник / Під ред. В. В. Бурлаки. — Київ: Герб, 2008. — 224 с.

Підлітковий вік — це час незахищеності. Намагаючись пізнати можливості, що їх надає життя, молода людина наражається на всілякі ризики. Крім цього, в цей час людина особливо сприйнятлива до пізнання всього нового. Більшість молоді пізнає, які вчинки сприяють досягненню цілей в житті, а які ні. Вони вчаться, отримуючи знання від інших людей, вчаться на власному досвіді, не маючи, власне, достатнього досвіду помилок, з якого б вони могли зробити висновки.

Чинники ризику збалансовують чинники захисту. Індивід народжується з інтелектом та соціальними навичками. Батьки, родина, школа та найближче оточення — це основні складові, що впливають на процеси виховання та навчання й уможливлюють дорослішання молодої людини. Особистий потенціал взаємодіє з ресурсами оточення, формуючи чинники, що захищають підлітка від ризику потрапити в несприятливі обставини. Якщо ж це, попри все, трапляється, чинники захисту забезпечують можливість вирішити проблеми.

У більшості підлітків, які спробували наркотики, залежність не формується. Вони припиняють їх подальше вживання або спонтанно, самостійно, або під впливом сторонньої особи, яка є для них авторитетною. Цілком природно обговорювати тему зловживання алкоголем та наркотиками з сином чи дочкою як таку, яку можна вирішувати в межах родини та за допомогою наявних в ній ресурсів. У багатьох випадках так і відбувається. Проте деяким сім’ям необхідна допомога професіоналів — у такому випадку втручання повинно відбутися якомога раніше.

Приділяючи увагу молоді, суспільство отримує найкращий шанс попередити формування залежності від алкоголю та наркотиків. Цього досягають шляхом посилення чинників захисту, що унеможливлюють навіть перший контакт підлітка з наркотичними речовинами. Суспільство має активно пропонувати професійну допомогу у вигляді не лише медичної детоксикації, а й у формі довготривалої підтримки молодим людям, яка дасть змогу їм та їхнім сім’ям подолати труднощі.

Україна й Швеція співпрацювали, намагаючись віднайти шляхи посилення чинників захисту в освітянському секторі міського району та розробляючи методи допомоги окремим індивідам з метою зміни патернів їхньої поведінки, в якій є місце психоактивним речовинам. Моделі були запозичені з м. Стокгольм, Швеція. Вони базуються на непохитній вірі в здатність людини змінитися і довели свою ефективність в Україні. Українські сім’ї та люди з найближчого оточення підлітків також готові зробити майже все задля допомоги молодій особі скористатися можливістю знову повернутися на правильний шлях. Українські школи готові долучити всі свої ресурси та власну завзятість і спрямувати їх на те, щоб захистити школярів від усіляких ризиків.

Проект втілювався у Дніпропетровську чотири роки і був завершений у 2006 році. Цей посібник, головним чином, робився для того, щоб поділитися досвідом, розширити уявлення про проблему наркотизму, а також про можливі шляхи її подолання. Крім практичного досвіду, в посібнику відображено загальні теоретичні знання в цій сфері.

Ми були б щасливі, якби ця книга зробила свій внесок у розуміння того, наскільки важливо приділяти особливу увагу молодим людям у ситуації ризику. Якщо експерти об’єднають зусилля з усіма чинниками захисту молоді — їхніми сім’ями, школою і, не в останню чергу, з їхніми особистими ресурсами, то це створить підґрунтя для реальних змін.

Ленарт Люндквіст

Далі »


© «Новости украинской психиатрии», 2009
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211