НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Книги »  Профілактика поширення наркозалежності серед молоді »
Під ред. В. В. Бурлаки

Розділ 3

ОГЛЯД ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПРОГРАМ, ВПРОВАДЖУВАНИХ ЗА КОРДОНОМ

* Публікується за виданням:
Профілактика поширення наркозалежності серед молоді: Навчально-методичний посібник / Під ред. В. В. Бурлаки. — Київ: Герб, 2008. — 224 с.

3.1. Програми первинної профілактики наркотизму
3.2. Програми вторинної профілактики наркотизму

3.1. ПРОГРАМИ ПЕРВИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЗМУ

Центр первинної профілактики наркотизму «Пресенс» (м. Стокгольм, Швеція)

Центр «Пресенс» є муніципальною установою, що координує заходи з профілактики і фінансується з міського бюджету м. Стокгольма. Адміністративно «Пресенс» підпорядкований соціальному управлінню.

Основні завдання «Пресенсу»:

«Пресенс» намагається використовувати лише ті методи роботи, ефективність яких доведена науковими дослідженнями. Заходи, які проводяться в Центрі, є ланкою, що пов’язує практиків і науковців.

Шляхом підтримки контактної мережі «Пресенс» здійснює контроль загальної картини поширеності наркотиків у місті: Центр постійно отримує нові дані щодо наркотичної ситуації та активно їх розповсюджує серед усіх зацікавлених сторін.

«Пресенс» намагається уникати кампаній в ЗМІ у вигляді «Бенгальських вогнів», натомість його працівники підтримують постійні зв’язки із представниками ЗМІ. Для цієї роботи створюються референтні групи, які мають можливість впливати на зміст інформаційних кампаній у ЗМІ. На сьогодні «Пресенс» має три референтні групи з представників:

  1. Державних установ, причетних до питань профілактики наркотизму.
  2. Неурядових організації, що працюють над профілактикою наркотизму.
  3. Наукових кіл.

«Пресенс» співпрацює з клінічними установами на кшталт «Марії-молодь» (медико-соціальна служба, що відповідає за питання вторинної профілактики наркотизму) з метою моніторингу розвитку наркотичних проблем у місті Стокгольмі.

Проект «Космонавт» (Німеччина), «Саксонський земельний союз заохочення здорового способу життя»

Проект був розроблений педагогами і соціологами в співробітництві з Молодіжним наркологічним консультаційним пунктом і Центром допомоги хворим на СНІД м. Дрездена. Він відповідає потребам вчителів і співробітників органів системи охорони здоров’я в підтримці багатоденних проектів (наприклад, відвідування класів) з профілактики наркоманії. Особливість проекту полягає в розширенні життєвих навичок шляхом розвитку спроможності отримувати задоволення. Їх тренування відіграє особливу роль, причому діти і підлітки працюють над пошуком відповіді на запитання: «Від чого мені добре, що я сам можу зробити, щоб більше радіти життю і підвищити свій суспільний добробут?».

В центрі проекту — методична скриня у вигляді космічного корабля, за допомогою якого діти і підлітки протягом трьохденного семінару можуть втілити свої мрії і бажання на видуманих планетах. Методична скриня містить усі необхідні матеріали для дискусій, для створення обстановки космосу, різноманітних ігор і вправ. Крім вправ, які, в цілому, допомагають розвивати в групі фантазію, творчість і гарне самопочуття; велика увага приділяється аналізу як позитивних, так і негативних аспектів наркотичного сп’яніння; споживацьких звичок у суспільстві; причин поведінки, що призводить до зловживання, і власне розуміння підлітками теми наркоманії. В атмосфері відвертості та розкутості підлітки мають можливість усвідомити свій обов’язок самостійно приймати рішення щодо наркотичних засобів та нести за них відповідальність.

Проект «Космонавт» працює переважно в рамках тематичних днів, що проводяться в школах. Концептуально він розрахований на вікову групу від 12 до 16 років. В ролі ведучого може бути сам вчитель, взявши собі в допомогу напарника. Для ведення семінару видаються методичні скрині з матеріалами та методичними посібниками. Додатково в рамках проекту вчителям пропонуються курси підвищення кваліфікації, оскільки, як показав досвід, подібний «космічний політ» може бути вдалим тільки в тому випадку, коли вчителі, що ведуть проект, добре розуміють принципи цієї роботи.

Проект «Підвісна дорога» (Німеччина)

Проект розроблений під егідою товариства «Центр інтеграції» для профілактики наркоманії серед дітей та підлітків м. Лейпцига. Він здійснюється в дитячих і молодіжних клубах і спрямований на тренування життєвих навичок. В рамках проекту пропонуються уроки на теми «Повнота чуттєвого сприйняття життя», «Загроза наркоманії і наркотики», «Насилля», «Здоровий спосіб життя і харчування». Із залученням елементів педагогіки, що ґрунтуються на особистому досвіді, інтерактивних, рухливих та рольових іграх, в індивідуальних та групових бесідах дітей і підлітків навчають форм та стилів подолання життєвих проблем по цю сторону вживання наркотиків та насилля. Цільові групи — шкільні та освітні класи. Хоча тематичні уроки в рамках проекту зазвичай проводяться в дитячих і молодіжних клубах, на прохання педагогів співробітники проекту можуть приходити до відповідних шкіл. Зокрема, в дитячих і молодіжних клубах, де здійснюється проект «Підвісна дорога», молодші школярі мають можливість після школи навчатися на курсах, займатися в гуртках і спортивних секціях. Оптимальні умови для такого роду діяльності створює наявність великої функціональної будівлі і відносно великої кількості співробітників. Проте досвід співробітників проекту свідчить, що для тих дітей і підлітків, які вживають наркотичні речовини, необхідно ширше застосовувати різні форми вторинних профілактичних заходів. Бесіди про досвід наркотичного сп’яніння, про ризик і знайомство із структурами, що надають допомогу, займають все більше часу, причому спостерігається повільний перехід від первинної до вторинної профілактики.

Проект «Звільни свою свідомість» (Німеччина)

Проект орієнтований на тренування життєвих навичок, реалізується службою охорони здоров’я міста Лейпцига. Його особливість — робота за моделлю «навчання в однолітків» (peer education). Цей підхід базується на усвідомленні того факту, що відносини в групі однолітків, які спочатку ні до чого не зобов’язують, з часом набувають для підлітків все більшого значення і розвиваються в суттєвий фактор соціалізації. Мета полягає в передачі виховних функцій до рук підлітків, виходячи із принципу, що підлітки набагато ближче до специфічного повсякденного світу своєї групи. Із підлітків готують пропагандистів (мультиплікаторів), які в колі друзів могли б вести компетентні бесіди про наркотики і різноманітні підходи до профілактики наркоманії. Ще однією особливістю Лейпцизького проекту є участь кураторів — студентів психології і соціальної педагогіки. На сьогодні існує десять напрямів впливу на проведення вільного часу школярами — від створення театральних гуртків, випуску шкільних газет до організації і проведення тематичних днів, шкільних свят і оформлення виставки на тему профілактики наркоманії. Студенти отримали завдання разом зі школярами створювати в школах гуртки і давати професійні поради. Сюди належить також кураторство школярів-пропагандистів для виявлення успіхів у навчанні і у практичних діях. Для студентів це добра можливість поєднати теоретичні знання з практичною роботою. В ході здійснення проекту несподівано виявилась необов’язковість багатьох школярів-пропагандистів. Це порушує безперервну роботу и лягає тягарем на плечі студентів, що супроводжують проект, які в подібних випадках часто беруть на себе функції школярів-мультиплікаторів. Як позитивний момент, можна зазначити, що цим проектом за короткий термін вдалось охопити порівняно велику кількість школярів і поглибити співробітництво різноманітних установ.

«Проект із вжиття превентивних заходів проти поширення наркотиків Управління поліції Дрездена» (Німеччина)

У проекті задіяно чотирьох співробітників. Це — поліцейські зі спеціальною підготовкою, звільнені від своїх прямих службових обов’язків. У центрі їхньої діяльності — розробка тем шкільної програми, починаючи з 4 класу. З молодшими школярами ведеться робота винятково з тренування життєвих навичок. Дорослішим школярам, крім того, надаються об’єктивні відомості про принцип дії і, особливо, небезпеки вживання наркотиків. Насамперед, це здійснюється на уроках з біології в 7 класі. З 8 класу певну роль починає відігравати ознайомлення на уроках етики й суспільствознавства із основами права. Справжніх наркотиків школярам не демонструють, тому що це, скоріше, могло б стати для них стимулом. Ще одним першочерговим напрямом роботи є підготовка пропагандистів, батьківські вечори та участь у навчанні вчителів-консультантів.

Істотним обмеженням у цій профілактичній роботі для поліції є необхідність карного переслідування, від якої не звільнені навіть співробітники, котрі працюють у сфері профілактики. Тому побудова довірчих відносин можлива лише частково

Програма з тренінгу життєвих навичок (США)

Універсальна шкільна програма з тренінгу життєвих навичок спрямована на вивчення широкого спектру факторів ризику й захисних факторів і реалізується шляхом навчання комбінації загальних особистісних і соціальних умінь, здатності опиратися вживанню наркотиків. Програма складається із трирічного профілактичного курсу, розрахованого на учнів середніх і старших класів. Вона передбачає 15 навчальних сесій протягом першого року, 10 — протягом другого року і 5 — протягом третього. Програма з тренінгу життєвих навичок спрямована на розвиток трьох головних здатностей: уміння опиратися пропозиціям вживати психоактивні речовини, уміння організовувати своє життя й загально-соціальні навички.

Компонент щодо розвитку вміння опиратися пропозиціям вживати наркотики й рекламі наркотиків надає інформацію про соціальні фактори, що провокують вживання наркотиків. Він містить матеріали, розроблені для:

Компонент з розвитку вміння організовувати своє життя забезпечує навчання тому, як бути незалежним і управляти своїм станом, і розвиває почуття самоконтролю. Реципієнти вчаться навичкам подолання труднощів і вироблення рішень, критичному мисленню для опору впливу однолітків і засобів масової інформації, самоконтролю й самоповазі (що включає правильну самооцінку, визначення цілей, навички саморефлексії й самопідтримки), опановують адаптовані копінг-стратегії щодо вміння справлятися із гнівом та стресами.

Компонент з розвитку загальних соціальних навичок, крім закріплення загальних соціальними вмінь, збільшує соціальну компетентність учнів (вчить ефективно взаємодіяти, переборювати незручність, знайомитись із новими людьми й розвивати здорову дружбу). У навчанні сполучаються різні настанови, використання наочних прикладів, обговорення успіхів і помилок тих, котрі навчаються, закріплення матеріалу, рольові ігри і виконання різноманітних домашніх завдань.

Програма тренінгу життєвих навичок широко застосовується останні 16 років. Результати показують, що цей підхід до профілактичних заходів спроможний до 59–75% знизити рівень вживання тютюну, алкоголю й марихуани порівняно з контрольними групами. Повторні курси (для закріплення навичок) значно підвищують ефективність програми. Дані довгострокового спостереження за випускниками програми, що зібрані за різними джерелами і охоплюють близько 6000 учнів 56 шкіл, засвідчили значне зниження рівня паління, вживання алкоголю й марихуани через 6 років після її впровадження. Паління тютюну, марихуани й уживання алкоголю учнями, котрі брали участь у програмі, було на 44% нижче, ніж у контрольній групі, а регулярне (щотижневе) вживання різних психоактивних речовин було на 66% нижче.

Хоча ранні дослідження щодо ефективності програми тренінгу життєвих навичок проводилися серед білого населення, кілька останніх робіт показали, що вона є корисною й для міської молоді, що належить до національних меншостей. Ефективність програми підвищується також за рахунок застосування гнучкого навчального розкладу й диференційованої інтенсивності роботи персоналу проекту. Нарешті, результати оцінок довели, що ця профілактична програма працює незалежно від того, хто її впроваджує — дорослі чи підлітки, які працюють серед однолітків.

Експеримент із запровадження протиалкогольних профілактичних заходів серед підлітків (Adolescent Alcohol Prevention Trial, AAPT) (США)

Це — універсальна шкільна програма для 5 класу, із курсом для закріплення навичок у 7 класі. Вона базується на двох основних стратегіях. Навчання навичкам опору здійснюється таким чином, щоб привити дітям соціальні й поведінкові навички, які допоможуть їм відмовляти у випадках явної пропозиції наркотиків і алкоголю. Нормативний курс спеціально розроблений для боротьби із впливом пасивного соціального тиску й ефекту соціального моделювання. Він сфокусований на виправленні помилкових уявлень про перевагу тих, хто зловживає алкоголем і наркотиками в суспільстві, про «природність» зловживання психоактивними речовинами, а також на введенні усталених групових норм.

У процесі дослідження учні одержували або тільки інформацію про наслідки вживання наркотиків, або тільки нормативну освіту, або тренінг з опору вживанню наркотиків у сполученні з нормативною освітою. Результати показали, що сполучення тренінгу з опору вживанню наркотиків і нормативної освіти запобігали вживанню наркотиків. Окремо тренінг з опору вживанню наркотиків був недостатньо успішним.

Сіетлський проект соціального розвитку (США)

Це — універсальна шкільна виховна програма для перших–шостих класів. Спрямована на зменшення ризику здійснення негативних вчинків і вживання наркотиків серед дітей через посилення захисних факторів. Багатокомпонентний курс заохочує педагогів початкової школи використовувати активне керування класом, інтерактивні навчальні стратегії й комбіноване навчання у своїх класах.

Тоді як діти переходять із класу в клас, батькам пропонується тренінговий курс «Як допомогти вашій дитині встигати в школі», програма тренінгу навичок ведення сімейних справ «Спілкуйтеся з ними, коли вони в гарному настрої « і програма «Підготуємося до років без наркотиків». Програми спрямовані на поліпшення вмінь, розширення можливостей і заохочень у процесі соціально-корисного залучення дітей до шкільних і сімейних заходів, зміцнення зв’язків зі школою й родиною, а також прилучення до норм, що передбачають відмову від наркотиків.

Тривале вивчення результатів показало, що ті, хто навчаються в програмі, демонструють позитивні результати: зниження антисоціального поводження; поліпшення академічної успішності; більший ступінь прихильності до школи; зниження рівня відчуженості; зміцнення зв’язків з тими, хто дотримується просоціального способу життя; поліпшення поведінки в школі й зменшення кількості випадків вживання наркотиків.

Проект «Родина» (США)

Проект «Родина» є серію взаємопов’язаних експериментів, що мають на меті:

Профілактичною частиною проекту «Родина» є «Підготовка до років без наркотиків» (PDFY), розроблена в університеті штату Вашингтон, і «Програма зміцнення родин штату Айова» (ISFP) — модернізована програма зміцнення родин університету штату Юта, що буде розглянута нижче. Програма PDFY має п’ять навчальних курсів для батьків; один із цих курсів батьки й підлітки відвідують разом. Програма ISFP складається із семи курсів, всі вони призначені для спільного вивчення дітьми і їхніми батьками. Служба розширення спільної діяльності університету штату Айова надавала допомогу в застосуванні й подальшій оцінці обох програм; вона також адаптувала для корінного населення Америки методи, що використовуються в проектах.

Порівняння результатів дії обох програм з контрольною групою родин засвідчило їх позитивний вплив на батьківські навички виховання дітей (наприклад, виховання в повсякденних умовах, вміння спостерігати за поведінкою дитини, дотримання дисципліни) і на поліпшення допомоги батьків і дітей один одному. На додаток до вищесказаного, недавня оцінка результатів програми ISFP, здійснена через рік після застосування, показує посилення опору молоді тиску однолітків, який спонукає до вживання алкоголю, зниження контактів з однолітками, які асоціально себе поводять, і зменшення випадків проблемної поведінки. Важливо, що оцінка результатів експерименту демонструє безпосередній зв’язок позитивних «батьківських» результатів зі зниженням проблемної поведінки дітей. Результати досліджень допомагають зрозуміти, що сполучення сімейних програм із шкільними є більш успішним, ніж застосування тільки шкільних програм.

Друга частина експериментального проекту присвячена вивченню найбільш ефективних шляхів залучення родин до участі у програмі. В результаті було виявлено декілька важливих практичних способів залучення й утримання в програмі, таких як гнучкість розкладу, максимальне зменшення тривалості занять на початку програми, взаємодія з батьками підлітків і різні заохочення (наприклад, розваги, безкоштовне харчування та догляд за маленькими дітьми тих батьків, які не можуть залишити їх на час занять).

Дослідження в масштабах штату визначили ступінь вираженості у тих або інших випадках факторів ризику, захисних факторів і проблем, пов’язаних із вживанням різних препаратів. Результати були враховані у плануванні програм з охорони здоров’я.

Програма зміцнення родин (США)

Програма «Зміцнення родин» є вибірковою профілактичною багатокомпонентною програмою, орієнтованою на родину. Передбачається, що вона повинна забезпечити захист дітей від 6 до 10 років від впливу людей, що вживають наркотики. Програма починалася як спроба допомогти батькам, котрі вживають наркотики, поліпшити їхні батьківські навички й знизити фактори ризику, що впливають на дітей. Програма була адаптована до культурних особливостей і виявилася ефективною (за незалежними оцінками) у роботі з афроамериканськими, іспанськими родинами й родинами жителів островів у Тихому Океані та в Азії.

Програма зміцнення родин складається із трьох елементів: тренінгу батьків, тренінгу вмінь дітей і тренінгу сімейних вмінь. У кожному з 14 щотижневих занять першу годину батьки й діти займаються окремо. Протягом другої години батьки й діти збираються разом для тренінгу сімейних здатностей. Після цього родини вечеряють, дивляться фільм або розважаються разом.

Тренінг батьків спрямований на поліпшення батьківських навичок і зниження вживання батьками психоактивних речовин. Тренінг вмінь дітей через роботу із психотерапевтом зменшує негативну поведінку дітей і поліпшує соціально прийнятне поводження. Тренінг сімейних вмінь поліпшує сімейну атмосферу, залучаючи обидва покоління до вивчення нових способів поведінки й застосування їх на практиці.

Такий підхід до профілактики був оцінений у різних ситуаціях і в роботі з різними расовими й етнічними групами. Основними результатами програми є зменшення сімейних конфліктів, поліпшення спілкування та вміння вести сімейні справи, а також зниження рівня неадекватної поведінки, агресивності й зловживання наркотиками серед молоді.

Навчання й тренінг підлітків для уникнення вживання стероїдів: програма ATLAS (Adolescents Training and Learning To Avoid Steroids) (США)

ATLAS є багатокомпонентною універсальною програмою для хлопчиків-старшокласників, що займаються бодібілдінгом. Вона розроблена для зниження факторів ризику вживання анаболічних стероїдів і інших препаратів та одночасної пропаганди здорового спортивного харчування й альтернативних способів силових тренувань замість забороненого використання препаратів, що збільшують м’язову масу. Тренери й товариші по команді сприяють проведенню курсу із застосуванням спеціальних друкованих посібників у невеликих групах спільного навчання. При цьому використовуються всі переваги впливу тренерського складу й атмосфери команди, що має єдину мету –забезпечити позитивний вплив на підлітків.

Сім 45-хвилинних уроків у класі й сім циклів фізичних тренувань складаються з рольових ігор, змагань і освітніх ігор. Допоміжні засоби навчання включають «кишенькового» розміру пакети з харчуванням, посібники з виконання вправ і робочі зошити із простими рекомендаціями. Батьки залучаються до виконання спільного з учнями домашнього завдання й до вивчення буклету «Сімейний посібник із правильного харчування спортсменів».

Ряд компонентів програми містить відомості про стероїди й інші препарати, розвивають навички відповідати відмовою на пропозиції наркотиків, викладають етику поведінки в команді, зміцнюють антинаркотичні внутрішньокомандні установки, роз’яснюють правила застосування лікарських засобів, підкреслюють уразливість людей щодо дії психоактивних речовин, викривають створювані засобами масової інформації образи, що пропагують вживання наркотиків, формують нетерпиме ставлення батьків, тренерів і команди до вживання наркотиків. Інші складові спрямовані на проведення цільових заходів щодо правильного харчування й фізичної підготовки спортсменів. Поширювані в школі рекомендації з нарощування м’язової маси забезпечують безпеку тренувань, знижують вплив комерційних спортивних залів (де анаболічні стероїди й інші речовини більш доступні) і сприяють посиленню впливу програми.

Учні-учасники програми ATLAS, котрі займаються бодібілдінгом, краще розуміють вплив анаболічних стероїдів і інших препаратів на організм, їх побічні ефекти, і краще усвідомлюють негативне ставлення своїх батьків і тренерів до вживання наркотиків. До того ж, вони демонструють кращу здатність до опору наркотикам, меншу довіру до реклами стероїдів у засобах масової інформації, більшу впевненість в особистих можливостях накачати м’язи й набути сили без стероїдів, більшу впевненість у собі й менше бажання вживати стероїди. Дуже важливо, що ці учні-спортсмени і через рік після втручання не піддавалися спокусі вживати стероїди, продовжували додержуватися правильного режиму харчування й тренувань. Програма містить чотири курси, розраховані на закріплення навичок у кожному наступному році в старших класах школи.

Програма для перехідного періоду підліткового віку (США)

Ця шкільна програма сфокусована на батьківському вихованні й інтегрує універсальний підхід, вибірковий підхід і підхід за показниками в широкій профілактичній роботі в середніх і старших класах середньої школи.

Універсальний рівень стратегії цієї програми, спрямований на батьків усіх учнів у школі, передбачає створення в школі «Кімнати сімейних ресурсів». Її цілями є (за сприяння вчителів школи): залучення батьків до профілактичної діяльності, вироблення батьками загальних правил виховання дітей, поширення інформації про ризик, пов’язаний із проблемною поведінкою і використанням психоактивних речовин. Відеокасета «Батьківське виховання в підлітковому віці» допомагає батькам визначити зовні помітні фактори ризику й зосереджує увагу на використанні навичок ефективного ведення сімейних справ, включаючи позитивне підкріплення, спостереження, введення обмежень і встановлення нормальних відносин для зменшення рівня й звуження сфер ризику.

На вибірковому рівні втручання програма «Перевірка родини» пропонує здійснити оцінку ризику в родинах і надати їм професійну підтримку для того, щоб зрозуміти, у яких з них існує високий ризик прояву проблемної поведінки й вживання психоактивних речовин.

На рівні підходу за показниками навчальний курс «Батьки — у центрі уваги» забезпечує надання прямої професійної підтримки батькам, щоб вони могли виконати всі рекомендації програми «Перевірка родини». Допомога може включати поведінкову сімейну терапію, батьківські групи й надання безпосередньої допомоги клієнтам. Виходячи з такої поетапної стратегії, родина, що має показання для втручання, повинна спочатку брати участь у програмі «Перевірка родини» і одержати інформацію з «Кімнати сімейних ресурсів» про фактори ризику на ранніх етапах залучення до наркотиків і про дії батьків, спрямовані на зниження ризику використання наркотиків їхніми дітьми.

Програма включає серію профілактичних експериментів, що задіюють курс «Батьки — у центрі уваги» та інші методи впливу, включаючи роботу з підлітками з високим рівнем ризику (наприклад, курс «Підлітки — у центрі уваги») і вузькоспрямовані методи, включаючи відеокасети й листівки. Результати експериментів показали, що профілактична робота з батьками підлітків із груп ризику є потрібною для того, щоб знизити вживання наркотиків, а повторні курси для закріплення навичок необхідні протягом усього небезпечного періоду. Такий підхід виявився надзвичайно ефективним, оскільки було встановлено, що підлітків із груп ризику не слід збирати разом в одних групах. Це може тільки погіршити їх, і без того проблемну, поведінку, включаючи неприйнятну поведінку в школі і вживання наркотиків.

3.2. ПРОГРАМИ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЗМУ

«Марія-молодь» (м. Стокгольм, Швеція)

Після зниження рівня використання наркотиків і алкоголю серед молоді впродовж дев’яностих, зараз у Швеції, як і в інших європейських країнах, частішають випадки зловживання психоактивними речовинами. Швеція традиційно має одну з найобмежувальніших політик стосовно алкоголю у світі, попри те, що країна поступово адаптувалася до континентального рівня вживання. Відповідно до традицій цієї обмежувальної політики, законодавча база безпосередньо оголошує поза законом будь-які операції з наркотиками. Не лише законодавство, а й громадська думка у Швеції цілковито проти будь-якого використання наркотичних речовин. Немає простору ні для лібералізації, ні навіть для дискусій, що точаться в деяких інших країнах Європи.

Наприкінці 60-х і впродовж 70-х років XX століття у Швеції, як і в світі, значно зріс рівень зловживання наркотичними речовинами серед молоді. У ті роки стокгольмські міські й регіональні органи влади створили службу для медичної, психологічної і соціальної роботи з молодими людьми, які зловживали наркотиками і алкоголем. Її назвали «Марія», оскільки приміщення було розташоване на території стокгольмської парафії, що звалася «Марія». Служба працює й досі, хоча й розташована зараз в іншій частині міста. Сьогодні вона відома під назвою «Maria-Ungdom» («Марія-молодь»).

Особливістю роботи «Марії» є те, що її персонал провадить індивідуальні втручання переважно до того, як молода людина, що зловживає певною речовиною, стає залежною. Разом із медичною допомогою, необхідною в гострому стані, співробітники служби надають психологічну та соціальну допомогу, із самого початку залучаючи сім’ю й застосовуючи техніки сімейної терапії. Вони одночасно працюють на груповому та суспільному рівнях. Принциповою частиною роботи є консультування батьків, вчителів та інших, хто щораз контактує з дитиною в повсякденному житті. Іншою особливістю роботи «Марії» є міжвідомчий спосіб організації роботи, коли до допомоги в окремому випадку залучають представників різних професій.

Індивідуальна, або вторинна, профілактика залежності від наркотичних речовин побудована на принципах роботи із сім’ями через залучення сім’ї до відповідальності, а також надання їй підтримки. Вона спрямована на осіб, яких не втримала мережа загальної профілактики; осіб, які стали заручниками особливих проблем у сім’ї, школі та в інших соціальних системах, частиною яких вони є; осіб, які почали вживати наркотичні речовини. Це насамперед підлітки, школярі. Школа — це остання соціальна система, що дає змогу суспільству відслідковувати особливості вживання наркотичних речовин молодими людьми та реагувати у випадках, коли вживання починає загрожувати індивіду чи його оточенню. Після закінчення школи індивід через кілька років потрапляє в поле зору медичних і соціальних закладів як особа зі сформованою залежністю від наркотиків чи алкоголю.

Отже, стокгольмська служба «Марія-молодь» працює саме з підлітками, які перебувають на початкових етапах зловживання. Терапевтичні втручання здійснюються на підставі направлення школи, за бажанням батьків або примусово, коли підлітка у стані інтоксикації привозить до клініки поліція. Впродовж 2002–2007 років фахівці цього закладу передавали свій досвід українським фахівцям в м. Дніпропетровську.

«Молодіжний наркологічний консультативний пункт» (Німеччина)

Ідея виникла у Дрездені в 1996 р. як федеральний проект. «Молодіжний наркологічний консультативний пункт» організувало міське Управління у справах молоді й управління охорони здоров’я.

Принципи роботи восьми співробітників — визнання об’єктивних причин наркоманії й таке її розуміння, відповідно до якого вживання наркотиків необов’язково приводить до залежності. Організація роботи консультативного пункту, зокрема, виходить, по-перше, з визнання зв’язку між молодістю й наркотиками, у результаті чого вживання наркотиків вважається переважно типовим для молоді феноменом. По-друге, з необхідності проведення широкої профілактичної роботи як першочергового завдання консультативного пункту.

Крім первинної профілактичної діяльності в шкільних класах «Молодіжний наркологічний консультаційний пункт» пропонує: різні вторинні й третинні напрямки превентивної діяльності; допомогу в кризових ситуаціях і консультації для наркоманів (включаючи детоксикацію, відвикання й лікування); консультування ув’язнених, що вживають наркотики; диспансерне обслуговування на стадії видужання.

Проект «Більш безпечне вживання» (Німеччина)

Проект впроваджується двома районними бюро дрезденської організації вуличних соціальних працівників. Він спрямований на учасників «тусовок» з наркотиками і використовує спеціально орієнтовану на наркотики консультативну схему. Працівники консультаційного пункту мають в своєму розпорядженні автобус, щоб перебувати в безпосередній близькості до подібних «тусовок». Відвідувачам «тусовок» видаються з автобуса інформаційні матеріали, вітаміни, мінеральна вода й свіжі фрукти, і є час для бесіди зі співробітниками або громадськими помічниками. Часто ці контакти стають першим кроком на шляху до консультаційного пункту. У консультаційному пункті є також інформаційне кафе, відкрите два рази на тиждень. Тут зустрічаються підлітки, які або вживають великі дози, або вже потрапили в залежність. Підліткам надається можливість випрати білизну, змінити шприци або пообідати.

«Драг-скаути» («Drug Scouts») (Німеччина)

Ця організація працює в Лейпцизі винятково в сфері вторинної профілактики. Вона виникла в 1998 р., і у своїй роботі обидва її співробітника керуються принципом терпимості й визнання об’єктивних причин наркоманії. Організатором виступає зареєстроване товариство «Наркологічний центр Лейпцигу». «Драг-скаути» у першу чергу прагнуть надавати конкретну інформацію як про негативні, так і про позитивні наслідки вживання наркотиків, про наркоманію і її виникнення. При цьому вони виходять із принципу, що на передньому плані повинна стояти не помірність, а відповідальне й менш ризиковане поводження з наркотиками. Об’єкт їхньої роботи — підлітки, що вживають наркотики, які з різних причин до цього не були охоплені наявними проектами. Підхід припускає, що підлітки повинні самі звернутися зі своїми потребами до «Драг-скаутів».

З метою профілактики в Лейпцигу здійснюється:

Клубна робота (Clubwork) — це робота з підлітками в молодіжних клубах дозвілля. Вдалим напрямом такої діяльності було створення «Зони наркотиків» — спеціально обладнаного простору, покликаного сформувати довірливу атмосферу й полегшити бесіди про досвід поводження з наркотиками. Матеріал, що експонується, інформує підлітків про наркотики і їх вживання.

Робота в засобах масової інформації (Medіenarbeіt) — це поширення інформації про наркотики через засоби масової інформації. Розроблена «Драг-скаутами» брошура «Тусовочні наркотики: як себе захистити» містить всю важливу інформацію про ризик, наркотичне сп’яніння, першу допомогу, дію наркотиків, включаючи побічні ефекти, й поради щодо більш безпечного використання таких поширених наркотичних засобів, як алкоголь, конопля, «екстазі», ЛСД, «спід» (speed), кокаїн і героїн. Особливість брошури — у її молодіжному оформленні й відсутності моралізаторства. Все більше часу приділяється роботі в мережі Інтернет. Важливу інформацію із брошури можна викликати через Інтернет. Крім того, по Інтернету підлітки можуть одержувати анонімні консультації.

З вересня 1998 р. функціонує «Телефон з питань наркотиків» (Drogentelefon), по якому той, хто дзвонить, може анонімно одержати інформацію й консультації.

Почавши недавно вуличну соціальну роботу (Straßensozialarbeit), «Драг-скаути» відповіли на прохання вуличних соціальних працівників міста. Тепер у них є лотки із своїми інформаційними матеріалами, з якими вони відправляються на «стрілки» угруповань. Подібним чином поводяться співробітники й у дворах окремих шкіл.

Всі пропоновані «Драг-скаутами» заходи спрямовані на коригування стереотипів проведення підлітками позашкільного часу. Оскільки проект ще дуже молодий, у концептуальному сенсі він ще є відкритим і рухливим. Здебільшого він відповідає потребам підлітків, які визначаються в контактах і бесідах. Тому багато що перебуває на стадії апробування, багато що підлітки сприймають, але деякі із пропонованих видів роботи не відповідають їх потребам і відкидаються.

Проект «STAR» (США)

Це — універсальна антинаркотична профілактична програма, спрямована на всі верстви населення громади. Вона містить велику шкільну програму, програму для батьків, залучає засоби масової інформації й органи самоврядування, припускає зміни в політиці охорони здоров’я:

Курс для середніх класів школи, що входить в STAR, є програмою суспільного впливу (social influence), що складається із занять у класах, які проводяться протягом 2-х років спеціально підготовленими вчителями.

Засоби масової інформації використовуються для висвітлення, посилення й допомоги у розвитку проекту.

У рамках програми для батьків останні виконують зі своїми дітьми спеціальні домашні завдання, навчаються навичкам спілкування в родині й беруть участь у заходах проекту, що проводяться у масштабі громади.

Органи самоврядування громади є основним формальним центром, що організовує й контролює всі заходи проекту.

Зміни в політиці охорони здоров’я є завданням органів самоврядування; їх мета — розробляти й застосовувати політику й закони стосовно алкоголю, тютюну й інших наркотиків. Також вони можуть стосуватися інших місцевих законів, наприклад, визначення зон (або місць), де заборонено вживати психоактивні речовини (включаючи алкоголь і тютюн), і контролю за цими зонами.

Результати досліджень за цим проектом зафіксували позитивний довгостроковий ефект: учні старших класів, котрі брали участь у програмі (їхня поведінка оцінювалися у випускному класі), значно менше вживали марихуану (приблизно на 30%), алкоголь (на 20%) і курили (на 25%), ніж учні в школах, які не були залучені до програми. Було встановлено, що найбільш впливовим фактором є зростання неприйняття вживання наркотиків серед їхніх друзів.

Програма «Родина — у центрі уваги» (США)

Будучи вибірковою програмою для тих батьків і їхніх дітей, які перебувають на лікуванні метадоном, за основну мету вона має зниження використання заборонених законом препаратів шляхом навчання, як попередити й запобігти рецидиву вживання наркотиків. Батьків також навчають, як краще вести сімейні справи. Навчання батьків складається з 5-годинного заняття окремо від родин і з 35 півторагодинних спільних тренінгів для батьків. Діти відвідують 12 занять у рамках курсу розвитку відповідних навичок разом зі своїми батьками.

Теми курсу включають зміцнення родини, профілактику рецидиву вживання наркотиків, спілкування в родині, керування сімейними справами, формування чітких сімейних принципів щодо вживання алкоголю й інших психоактивних речовин, навчання дітей різних навичок (як, наприклад, подолання труднощів і опір пропозиціям вживати наркотики), а також допомогу дітям у поліпшенні успішності.

Недавно отримані результати показують, що спостерігається значне зниження вживання наркотиків батьками й поліпшення батьківських умінь порівняно з контрольними групами; вплив програми на дітей, однак, ще не було вивчено.

«Молодіжна програма, що роз’єднує» (США)

Це — шкільна профілактична програма за показниками, розрахована на учнів останніх класів, що мають погану успішність і близькі до виключення зі школи. Вони також можуть мати інші проблеми (зловживання психоактивними речовинами, депресії, суїцидальні схильності). Програма навчає здатності опиратися факторам ризику й утримуватися від наркотиків після першого вживання.

До програми приймаються учні з поганою успішністю в школі, які часто прогулюють, уже намагалися залишити школу або дуже близькі до цього.

Програма забезпечує соціальну підтримку й тренінг життєвих навичок за такими компонентами:

Клас особистісного росту із щоденними заняттями, розробленими таким чином, щоб розвити самоповагу, саморефлексію, навички міжособистісного спілкування й уміння переборювати труднощі. Тривалість — один семестр.

Заходи щодо підвищення соціальної активності й зміцнення зв’язків зі школою спрямовані на розвиток соціальної активності й дружніх відносин без наркотиків, а також на поліпшення ставлення підлітка до школи.

План дій школи у відповідь на кризові ситуації, спрямований на профілактику самогубств.

Дослідження показали, що ця програма поліпшує активність у школі; підвищує впевненість учня у собі, саморефлексію; зв’язок зі школою й соціальну підтримку; зменшує прилучення до вживання наркотиків і зв’язки з асоціальними однолітками; допомагає переборювати депресію, гнів, агресію, почуття безнадійності, стрес і суїцидальну поведінку. Подальший аналіз свідчить, що навчання в Класі особистісного росту робить значний внесок у зменшення захопленості наркотиками й ризику суїцидальної поведінки.


© «Новости украинской психиатрии», 2009
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211