НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Русская версия статьи »

ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕТОДИК В ДОСЛІДЖЕННІ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

А. В. Каніщев

* Публікується за виданням:
Каніщев А. В. Застосування психологічних методик в дослідженні психічного стану хворих на вірусні гепатити // Медицина третього тисячоліття. Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету: У 3 ч. — Харків, 2001. — Ч. 2. — С. 36.

Можливість виникнення психічних порушень при вірусних гепатитах відмічалась багатьма дослідниками. Останнім часом в клініці цих захворювань спостерігаються в основному межові психопатологічні розлади, які вичерпуються неврозоподібною та астенічною симптоматикою. Ці порушення, як правило, взагалі не досягають клінічного рівня; в той же час вони складають основу формування внутрішньої картини хвороби та значною мірою впливають на ставлення хворих до лікування. Очевидно, що дослідження психічних змін у таких хворих не може бути обмежене суто клінічним обстеженням. Для створення повного уявлення про механізми їх формування та своєчасного вирішення пов’язаних із ними практичних питань є необхідним застосування методик психологічного обстеження.

В наших дослідженнях з цією метою було використано методику СМОЛ (російськомовний варіант тесту Mini-Mult) та кольоровий тест Люшера. Таке поєднання вербальної (анкетної) та невербальної (проективної) методик дозволило одержати досить повне та всебічне уявлення про особистісні реакції хворих. Ці методики не потребували значних затрат часу для проведення та інтерпретації, при цьому вони зводили до мінімуму вплив настанови хворого під час обстеження. Однак, при використанні цих методик виникла необхідність внесення коректив в стандартну процедуру їх інтерпретації. Виявилось, що при тлумаченні результатів СМОЛ практичне значення мало виявлення специфічних конфігурацій профілю, які відбивали основні форми компенсаторних особистісних механізмів. Виявились корисними спеціально розроблені додаткові показники, які кількісно характеризували конфігурацію профілю СМОЛ. При використанні тесту Люшера відзначено, що підхід до психологічного тлумачення кольорових комбінацій повинен бути дуже обережним; деякі з цих комбінацій могли бути проінтерпретованими лише на фізіологічному рівні.

Отже, при співставленні з клінічними даними шляхи змістовної оцінки цих психологічних методик були досить чітко окреслені. Це забезпечило можливість прогнозування розвитку неадекватних варіантів ставлення хворих до лікування ще при відсутності поведінкових проявів; отже, дозволило більш прицільно підійти до вибору психотерапевтичної тактики в відношенні цих хворих.

Адреса для листування:
editor@psychiatry.ua


© «Новости украинской психиатрии», 2001
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211