НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У НЕПОВНОЛІТНІХ ЗЛОЧИНЦІВ З ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

Л. О. Кригіна

* Публікується за виданням:
Кригіна Л. О. Особливості шкільної дезадаптації у неповнолітніх злочинців з психічними розладами // Архів психіатрії. — 2012. — Т. 18, № 1. — С. 109.

З метою розробки індивідуалізованих медичних та психолого-педагогічних реабілітаційних підходів проаналізовано підґрунтя шкільної дезадаптації у 103 неповнолітніх, яким при проходженні стаціонарної судово-психіатричної експертизи встановлені діагнози психічних розладів непсихотичного рівня (органічні психічні розлади, розлади поведінки; особи з розумовою відсталістю з дослідження виключені).

У цілому більш ніж в половині випадків (54,3%) неповнолітні виявляли середній рівень інтелектуального розвитку. Більш ніж у третини підлітків (37,9%) діагностовано «низьку норму» інтелекту. В 6,8% спостережень інтелектуальний розвиток досягав високого рівня.

Аналіз причин шкільної неуспішності як базису шкільної дезадаптації виявляє, що в переважній більшості випадків (81,5% спостережень) на начальному етапі навчання діти в цілому успішно засвоювали програмний матеріал, їх знання оцінювались як «хороші» (63,0%) та «задовільні» (18,5%).

Майже в п’ятій частині спостережень (18,5%) незадовільна успішність виявлялась з молодшої школи (в 13,6% — з першого класу, в 5,9% — з 2–3-го). При цьому тільки в 12,6% вибірки вона була обумовлена труднощами в засвоєнні навичок читання та письма. В 11,7% спостережень діти залишались на повторний курс навчання. Індивідуалізованої медико-психолого-педагогічної допомоги вони не отримували.

В 61,1% спостережень в пубертатному періоді виявилось різке погіршення навчання (в 32,0% в 12–13-річному віці, в 29,1% — в 14–16-річному). Переважали «незадовільні» оцінки (75,7%). Тільки в 17,5% вибірки успішність підлітків оцінювалась як «задовільна», в 6,8% — як «хороша».

Аналіз підґрунтя зниження успішності навчання в пубертаті виявляє, що серед ряду чинників найбільша питома вага відсутності зацікавленості щодо навчання (64,1%). Вагомий внесок також порушень інтелектуально-мнестичних процесів — особливостей уваги, пам’яті (26,2% вибірки) та наявності інших інтересів, захоплень (17,5%). Питома вага емоційно-вольових особливостей порівняно незначна (8,7%).

При цьому виявляються характерні специфічні відмінності в допубертатному та пубертатному періодах. Якщо порушення інтелектуально-мнестичних процесів (як складова причин поганої успішності) суттєво не змінюється (допубертат — 19,4%, пубертат — 26,2%, різниця статистично недостовірна), то питома вага відсутності зацікавленості щодо навчання зростає більш ніж в два рази (допубертат — 26,2%, пубертат — 64,1%, p < 0,0001), наявності інших інтересів, захоплень — більш ніж втричі (допубертат — 4,9%, пубертат — 17,5%, p < 0,004). Питома вага емоційно-вольових особливостей в підґрунті шкільної дезадаптації зменшується більше ніж удвічі (допубертат — 19,4%, пубертат — 8,7%, p = 0,03).

Таким чином, шкільна дезадаптація (неуспішність) неповнолітніх з психічними розладами непсихотичного рівня зумовлена як біологічними (особливості інтелектуально-мнестичної та емоційно-вольової сфери), так і соціально-психологічними (відсутність інтересу до навчання, направленість на іншу діяльність) чинниками. В допубертатному періоді переважають біологічні чинники шкільної дезадаптації. При відсутності їх адекватної корекції та правильного психолого-педагогічного підходу з пубертатного періоду на перший план виходять соціально-психологічні причини неуспішності. Неповнолітні потребують комплексної медико-психолого-педагогічної корекції, з розробкою індивідуальних програм допомоги.

Консультації з питань судово-психіатричної експертизи
Висновки фахівця з судової психіатрії у кримінальних та цивільних справах


© «Новости украинской психиатрии», 2012
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211