НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ДИНАМІКА ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ТА НЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ З АЛКОГОЛЬНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРУ АЛКОГОЛЬНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ

В. Н. Кузьмінов, О. О. Шульга

* Публікується за виданням:
Кузьмінов В. Н., Шульга О. О. Динаміка психопатологічних та неврологічних порушень у хворих з алкогольною залежністю, які перенесли гостру алкогольну енцефалопатію // Український вісник психоневрології. — 2012. — Т. 20, вип. 3. — С. 248–249.

Тяжкі гострі психотичні розлади, що трактуються як гостра алкогольна енцефалопатія, у хворих з алкогольною залежністю зазвичай поєднуються з «бурхливою вегетативною бурею», різноманітною транзиторною неврологічною симптоматикою та гострим психоорганічним синдромом після припинення деліріозної симптоматики.

Метою дослідження було вивчення динаміки та кореляції неврологічних порушень та гострого психоорганічного синдрому у хворих, що перенесли гостру алкогольну енцефалопатію.

Методи дослідження: клінічний (психопатологічний та ретельне вивчення неврологічного та соматичного станів), електрофізіологічний (електроенцефалографія, реоенцефалографія), методи нейровізуалізації (КТ, ЯМР-томографія головного мозку).

Нами були ретельно вивчені психопатологічні та неврологічні порушення у 80 хворих з гострим психоорганічним синдромом, які перенесли гострий психотичний розлад. У всіх хворих було діагностовано тяжкий стан відміни алкоголю з делірієм (F10.43 згідно з МКХ-10). Характерною ознакою була наявність порушення функції черепних нервів (II, III, IV, V, VI, VII), оживлення або слабкість рефлексів, вестібуло-атактичні синдроми, дискоординація рухів, прояви полінейропатій — акроціаноз кінцівок та різноманітні чутливі порушення. У деяких випадках у хворих з тяжким деліріозним синдромом мали місце афатичні розлади, дизартрія, вогнищева неврологічна симптоматика. Це є важливим, зумовлює необхідність обов’язкового обстеження цієї категорії хворих лікарем-неврологом для виключення гострих порушень мозкового кровообігу та іншої ургентної неврологічної та нейрохірургічної патології. В багатьох випадках диференціальна діагностика потребує проведення додаткових обстежень, таких як люмбальна пункція з дослідженням ліквору та методи нейровізуалізації.

Перш за все треба відзначити, що на протязі лікування суттєво зменшувалися симптоми, що є характерними для гострої алкогольної енцефалопатії — це значний ністагм, анізокорія, синдром Гудена. Але значно стійкішими вони були у хворих з амнестичним та моріоподібним типом гострого психоорганічного синдрому. Це свідчить про стійкі порушення нервової системи в хворих цих груп з тяжкими формами гострого психоорганічного синдрому (ГПОС). Прояви алкогольного поліневриту різної мірою мали місце в усіх досліджених хворих. В групі хворих з астенічним ГПОС він мав транзиторний характер. Його більша вираженість спостерігалася або в предпсихотичному стані, або безпосередньо відразу після закінчення психотичного розладу. На протязі 10–14 днів спостерігалася повна редукція. Тремор, вегетативні прояви (тахікардія, підвищений артеріальний тиск, гіпергідроз, тремор) супутні стану відміни алкоголю з делірієм редукувалися в усіх групах хворих ГПОС. У хворих з моріоподібним та амнестичним ГПОС з’являлися сухість кожних покровів, гіпотонія, тенденція до зниженого артеріального тиску. Найбільш стійким тремор був у хворих з експлозивним типом ГПОС. У хворих з експлозивним типом ГПОС на відміну від інших груп хворих відзначалася гіперрефлексія, мали місце діенцефальні симпатоадреналові пароксизми, які супроводжувалися підйомом артеріального тиску, тахікардією, загальним гіпергідрозом та зміною настрою з тенденцією до дисфоричності. Нами був досліджений зв’язок клінічної картини гострого психоорганічного синдрому з деякими анамнестичними даними. Перш за все, аналіз проводили за віком, наявністю дисциркуляторної енцефалопатії та черепно-мозкових травм в анамнезі, тяжких соматоневрологічних захворювань, судомного синдрому в структурі стану відміни, перенесених гострих психотичних розладів в минулому. Виявлено, що в деяких випадках більшій редукції піддавалися неврологічні порушення, ніж психоорганічний синдром, що виникли або загострилися при розвитку гострої алкогольної енцефалопатії. В деяких випадках, навпаки, психопатологічні порушення (в структурі гострого психоорганічногосиндрому) піддавалися легшій корекції, ніж неврологічні порушення. При цьому психоорганічний синдром зазнавав більшої редукції у хворих молодого віку при відсутності значущих черепно-мозкових травм в анамнезі. У деяких молодих хворих під час редукції психопатологічної симптоматики стійкими залишалися прояви алкогольного поліневриту. В усіх хворих зі стійкими когнітивними порушеннями, що мали місце після гострої алкогольної енцефалопатії, спостерігалася значна різноманітна неврологічна симптоматика.

Отже, ретельне вивчення неврологічних порушень дозволяє прогнозувати розвиток та характер гострого психоорганічного синдрому у хворих із алкогольною залежністю, що перенесли гостру алкогольну енцефалопатію.

Наявність значних неврологічних порушень є несприятливим фактором щодо розвитку стійких когнітивних порушень.

У деяких випадках ступінь редукція неврологічних порушень не корелювала зі зменшенням провів психоорганічного синдрому.



© «Новости украинской психиатрии», 2013
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211